Годі базікати

Розшифровано автоматично, тож можливі помилки.

Костя 0:12
Чувак, а давай сьогодні про кіно поговоримо. Найбільше незамисловата підводка до подкасту.

Коля 0:19
Давай, давай. Тим паче, що, судячи статистиці, що в мене є, нас менше-менше людей слухає, що наші політичні теми не дуже заходять людям, і вони перестають нас слухати.

Костя 0:32
Ну, якби ми казали, що влада краде гроші або щось просте, людям подобається просте. Просте і що відповідає на всі питання. То нас би слухали багато. А ми щось оце бу-бу-бу-бу-бу-бу. Ніхто це слухати не хоче.

Коля 0:48
А як ти взагалі думаєш, от ми коли записували про серіали, скільки людей дійсно такі, о, а дай-ка я подивлюсь, що ж вони там таке написали в шоу-нотах, може якийсь серіал теж подивлюсь, як ти вважаєш? Чи багато людей взагалі там, ну, якось по наших замітках там вирішили теж щось подивитись?

Костя 1:08
Ну, дивлюся, що тут вважати за багато. Чи багато? Я думаю, ні. А чи хтось був такий? Я думаю, що так.

Коля 1:15
Хоча б одна людина, яка щось подивилася.

Костя 1:18
Я впевнений, що 100% були. До речі, слухай, у мене так виходить, що поки що моїм друзям доводиться слухати цей подкаст, хоча б, коли вони мене зустрічають, щоб вони могли дивитись мені в очі, і я бачу, що, блін, вони слухають. І, до речі... Я нещодавно чув, що реально, ну типу нормально, кажуть, слухати можна, продовжуєте, ну давай продовжуєте, тому будемо продовжувати. І мені друзі, до речі, завжди якийсь фідбек дають, коли я їх бачу на вулиці, десь зустрічаюся з ними, вони завжди кажуть, о, пам'ятаєш, ви там казались, Коля, там про це, про і те, і мені дуже прикольно, що вони прям слухають щось, якісь коментарі залишають. Класно.

Коля 1:56
Це прикольно, бо до мене тільки підходять і... Ага, схофи, ага, ага, і все. Тобто на цьому більшість людей закінчило слухати подкаст. Чувак, а от... Перші 10 хвилин першого

Костя 2:10
і все. Все нормально, тому що я, знаєш, все ще читаю книгу Меттю Перрі, який Чандлера в «Друзях» грав. Це, звісно, трошечки не те, тому що у нього рівень популярності все ж... Трошечки був вищий за наш. Ну так, не сильно, але все ж таки дещо був. До речі, штука, про яку він розповідав, що що б він намагався в житті робити після друзів, він назавжди залишився Чандлером. І він навіть в книзі написав, що це досить жорстоко. Тому що, знаєш, ти можеш бути талановитою людиною, але ти щось зробиш одне гарно, і ти назавжди залишишся асоціований з цим. І якщо хтось послухав просто, знаєш, А у нас буде «Під пиво». Класичний жарт. Будь ласка, встав потім, подумай. Тому що, ну так, дивись, ще й зараз друга половина листопада, наближається потрохи різдвяний сезон, і от у нас був, я одразу згадав Маколея Калкіна, що грав в один вдома. Мені здається, ну я думаю, що він десь грав ще в якихось кіно, але Але я нічого не пригадую взагалі. Але наскільки геніально він зіграв тоді, я думаю, що в принципі можна спробувати навіть передивитись цього року, тому що я давненько не дивився «Один вдома».

Коля 3:54
А там ж, здається, була трошки інша причина, що їх там дуже сильно попячувало всю родину від грошей, щось вони там судився зі своєю мамою, там, коротше, якась така срань почалася через гроші, і тому якось, коротше, його кудись, якщо я правильно все пам'ятаю, його кудись не туди занесло, а потім все це...

Костя 4:16
Це самого пана Калкіна,

Коля 4:17
так? Так, так, так, так. А потім, коли він трошки виріс, потім перейшов, наскільки я розумію, до якихось там, типу, вживання наркотиків, щось таке. Так, так, так, мені здається, що він був залежний. Так, і от, коротше, ось ця відомість, слава вдарила його дуже сильно в голову, і його шлях пішов кудись не туди. Шкереберть.

Костя 4:42
Слухай, якщо ми вже згадали, якось так вийшло про різдвяні фільми, у тебе є улюблений різдвяний фільм? Чи новорічний?

Коля 4:50
Раніше, якось для мене, довгий час це був п'ятий елемент. Тому що 31 грудня його завжди показували по телебаченню. У мене були метрові та дециметрові канали. Вони так, здається, називалися до супутників, до кабельного телебачення. І там обов'язково показували п'ятий елемент. Потім, наскільки я розумію, це один вдома.

Костя 5:21
І

Коля 5:22
в якийсь момент чомусь це став Гаррі Поттер. От якось воно, здається, також для багатьох знайомих, Чомусь «Гаррі Поттер» це якийсь новорічний фільм. Хоча останнім часом, як і серіали, ну ладно, про серіали ми вже говорили, коротше, дивитись фільми в мене взагалі щось якось не йде. Не знаю, мені або музику слухати, або навіть ті серіали якісь фоном дивитись, але от фільми це, коротше, взагалі не моє. Класне. Якщо так відповідати, то немає, напевно, в мене таких різдвяних новорічних фільмів.

Костя 5:56
Ну ти знаєш, ти кажеш, я зараз фільми не дуже дивлюсь, і виходить, що у нас подкаст в цілому, два ведучих, Коля, що його придумав, і робить фактично всю по ньому роботу, і Костя, що обирає погані теми.

Коля 6:11
Ну

Костя 6:12
що поробиш? Знаєш, у мене є несподіване досить для самого себе новорічне кіно, Я дуже люблю фільм «Гая Річі джентльмени», і я дивлюсь його, що правда, частіше, ніж раз на рік. Мені просто подобаються діалоги там. Хоча вважається, здається, що це не успішний його фільм, і що він якесь рівнем нижче, ніж зазвичай він знімав, ніж його, знаєш, там ці... Карти «Деньги 2 ствола» чи що

Коля 6:40
там, що було.

Костя 6:41
«Снеч».

Коля 6:42
Великий

Костя 6:43
куш, здається, він українською був. Але мені дуже подобається. Мені просто кайфово дивитися його завжди. Хоча він жодного, здається, не має відношення до Нового року і до Різдва. Але мені дуже заходить. Скажи, а ти дивився, є таке кіно, що якщо загуглиш топ новорічних чи різдвяних фільмів, Особливо, якщо це будеш англійською гуглити. 100% в топі знайдеш «Love Actually». Я не знаю, як він українською називається. «Love Actually».

Коля 7:13
Не чув про такий? Ні, здається, ні.

Костя 7:16
Це такий він. До речі, там за сценарієм здається. Там події розгортаються дійсно в «Канун Різдва».

Коля 7:22
Ні, я зараз погуглив, я б таке ніколи в житті б не дивився. Все, що романс в жанрі, це такі романтична комедія особлива, це точно десь повз мене. Оце взагалі не моє. Щоб ти розумів рівень мого романсу, я якось на, здається, минулий Новий рік, коли вже діти лігли спати, я запропонував дружині подивитись «Бед Санта» фільм.

Костя 7:49
Ага,

Коля 7:50
так-так. Поганий Санта. Якщо пам'ятаєш. Так, так, так. І щось, ну, в мене дружина, вона нормальна, вона адекватна, така, як я. І щось, коротше, ми, ну, не сильно просунулись там після двох хвилин перегляду. Тому, коротше. Коли

Костя 8:05
слово «бля»

Коля 8:05
було

Костя 8:05
за перший 30 секунд в сьомий раз, вона така, ну, досить, в принципі, так?

Коля 8:10
Так, їй не сподобався такий фільм, тому, коротше, ми щось... А, я згадав, здається, потім увімкнули «Дюну» першу. Я через, ну, напевно, секунд 30 тупо заснув. Тому що, ну, я таке не люблю. І все. І вона просто сама дивилась «Дюну». А їй сподобалось? Здається, так. Окей.

Костя 8:36
Так. Ну, хер з «Дюною». Вибачайте всі сьогодні. Ми зараз про різдвяні фільми. Я просто згадав цей «Love Actually». Я зараз зайшов подивитись. Короче, там в ньому грає, щоб ти розумів, Х'ю Грант, це, якщо що, відомий чувак, Ліам Нісон, що в список Шиндлера грав, власне, Шиндлера, а потім грав у всіх фільмах, там де однаковий сценарій, де він кльовий чувак, що б'ється, а всі не вміють битися. Типа з «Тейкен», там де в нього доньку викрали, я обожнюю його. Ну і, в принципі, це класика такого бойовиків. Він в головній ролі. Там дофіга всіх. Ще Колін Ферт, його Оскари є, здається, чи принаймні один. Мартін Фрімен, який в міні-серіалі про Шерлока був Ватсоном. І хтось ще. Там, короче, Кіра Найтлі, і там ще багато хто. І це взагалі, це Love Actually, це такий класика різдвяних кіно. Я коли його подивився, я такий, господи, за що? Ну, типу, це було ще, правда, років... А цей «Крепкий орєшок», «Горішок».

Коля 9:58
Колись дивився, ну не знаю, слухай, я ж кажу, давай так, добре, розповім трошки з іншої сторони. В мене, як ти знаєш, мільйон дітей. В мене є такий жанр «Співаючі принцеси». Ну коротше, це, якщо ти починаєш щось дивитись, і там через 10 хвилин ніхто не починає співати, це зазвичай якийсь там, типу, анімаційний мультфільм, то значить, що це вже важкий буде, типу, мультфільм для дітей, і, коротше, ми його дивитись не будемо. Тому я вже звик, що постійно якийсь там сюжет відбувається, потім хтось співає, потім знову сюжет, потім знову хтось співає. І дійсно, якщо я щось вже зараз починаю дивитись, ніхто не співає, то в мене якась тривожність, що, коротше, щось не те відбувається. Тому дивитися щось таке, напевно, не те, щоб цікаві, дивитися якісь особливі фільми, то мені треба або одному їх дивитись, або ходити в кіно. Якщо одному, мені не дуже заходить дивитись фільми вдома, а в кіно я теж давно не ходив. Тому якось так. А з дітьми ще таке, більшість фільмів дивитись з дітьми ще зарано, бо їм буде тупо нецікаво, нудно і так далі. Тому якось так в мене проходить. Я, напевно, про всі мультфільми, що випускали з 2009 по 2024, я тобі про всі розкажу. А от про якісь інші фільми, тут же вибачай. Як пощастить.

Костя 11:27
Тобі досить легко ходити в кіно. Тобі просто треба вигадати цю машину часу, повертатись в минуле. Або в майбутнє, коли діти вже дорослі. І зможеш ходити з дружиною в кіно, з яким завгодно.

Коля 11:42
Дуже просто. Я от не дивився, знаєш, от минулого, здається, року були популярні дуже там «Барбі», «Оппенгеймер», «Дюна друга». «Барбігеймер» от так був. Не дивився. Я все це не дивився. Не дивився. От першу «Дюну», я ж розказав. Я навіть готувався до того, що ми підемо на другу «Дюну». Ми увімкнули першу, я заснув, поняв, що «Дюна не моє». Без хліба. Без хліба. І ніхто навіть не знає, що його дивився. Але ти не дивився «Дедпул» останній? Ти не фанат? Мені

Костя 12:32
«Дедпул» подобається. Я тільки не знаю, коли був останній. Мені, здається, ще два дивився, а третій, здається,

Коля 12:37
ні. Третій тільки вийшов цього року, цього літа, здається. А, ні, тоді точно не

Костя 12:42
дивився. І що третій?

Коля 12:42
Там, де він з Росомахою. Так, але там дуже багато різних відсилок. Це можна подивитись як просто кіно, а якщо ти навіть знаєш якісь там особливі моменти, що до чого, як воно там типу відсилається, то навіть трошки цікавіше. Три рази цікавіше, блін. Так, але тем не менше, як просто незалежно офігезне кіно, там навіть, я не знаю, перші 10 хвилин фільму, просто такий розйоп, що, я не знаю, там весь зал просто реготав.

Костя 13:14
Ти за одну розповідь зробив дві відсилки, за які мені хочеться зачепитися. Перше, про те, що ти з дітьми, коли ходиш, ну або просто дивишся якесь кіно, то там зазвичай починають співати. І я згадав одвічну ділему, яка у мене є з дружиною і з друзями також нещодавно була. Як взагалі ти ставишся до мюзиклів? Якщо ти знаєш не з дітьми, ти дивишся мультик якийсь. А

Коля 13:38
я інші і не дивився. Ну так,

Костя 13:41
окей. «Мулен Руж», «Ла Ла Ленд», якийсь там, я не знаю, що там «Чикаго» ще був з відомих. Нічого з цього не дивився?

Коля 13:48
Нічого. Проте всі мультики, які зараз ми відкриємо просто «IMDb» і почнемо згадувати, напевно, всі мультики все дивився. А от, ну як, не те, що прям дивився. Деякі в кінотеатри, деякі просто

Костя 14:03
вдома. Ти

Коля 14:04
був

Костя 14:04
присутнім,

Коля 14:05
коли вони відтворювалися. А такі от серйозні мюзикли – ні.

Костя 14:12
Ти чув, що останній «Джокер»? Я не знаю, ти дивився перший чи другий «Джокер»?

Коля 14:16
Перший дивився ще в Одесі, що в ті часи, коли ми з дружиною ходили в кіно. Це, типу, діти лягали спати, ми вночі просто уходили в планета кіно і там дивилися ці

Костя 14:28
фільми. Я не дивився другий, але кажучи, що там вже це другий мюзикл, і там на роль якоїсь, типу, love character, головна подруга, Леді Гага. Леді Гагу взяли, так. І вона, здається, там співає постійно. Ну, і цей, я забув як цього, Хоакін Фенікс, чувак, що грає Джокера, кажуть, що там прям, знаєш, це карикатурно так зробили, що коли там якась вони йдуть просто, наприклад, ну, і щось відбувається на екрані, а потім... Вмикаються такі прожектори на них, і вони починають співати. І це дуже-дуже странно виглядає. Я сам не дивився, але я, в принципі, люблю мюзикли. Я не можу сказати, що я всі мюзикли люблю, але, наприклад, «Ла-Ла-Ленд» мені дуже подобається. Я вважаю доречним, що вони там починають співати. Я можу це собі пояснити. І, загалом, мені не треба, коли я дивлюсь кіно, щоб це було дуже схоже на життя і було правдою. Тобто, коли я дивлюсь, наприклад, трансформерів, я розумію, що роботи не складаються в машинки і не рятують людство. Це не дуже схоже на правду. Але мені пофіг, тому що Optimus Prime і Bumblebee Яких я в дитинстві дивився в мультики. Мені просто подобається. І мені пофіг, що це гавйоне кіно. Я просто дивлюсь. Ну окей, там Меган Фокс в білих штанях бігає. Нормально. Можна подивитись. Так і з мюзикалами. Ну співають вони в якийсь там час, коли це недоречно. Ну в цьому сенс цього кіно. Якщо ти не знав, що це мюзикал, тобі принципово не подобається, що люди співають. Ну добре, встань, вийди з залу кінотеатру, чи просто припини дивитися і все. Жодних проблем.

Коля 16:04
Слухай, ну мене взагалі не здивуєш, якщо хтось посеред фільму почне співати.

Костя 16:08
Особливо, якщо це

Коля 16:09
твої діти. Так. Я настільки звик, що фільм має бути саме такий, знаєш, що в якийсь момент, як хтось заволає, і все. Типу, і це норма.

Костя 16:21
Чувак, у мене буквально батьківський камінг-аут. У мене дві доньки, а я ніколи не дивився мультик «Frozen».

Коля 16:32
Та

Костя 16:32
ладно. Ти серйозно. Тобто я

Коля 16:34
перед... І з доньками не співав, не підспівав їм цю губну пісню на різних мовах. Так,

Костя 16:42
справа в тому, що я чув її у виконанні своїх дітей, також різними мовами, звісно, і інших дітей. І чув десь ще, але я не дивився за мультик. Коли розповідають, ну це ж «Фроузен». Я такий, а так, «Фроузен». Але я нічого, крім цієї пісні, не знаю про цей мультик.

Коля 17:00
Там фішка в тому, що там не один мультик «Фроузен». Потім і другий, і третій, здається, версії. Не пам'ятаю, що є четвертий мультик. Але їх там вже багато. Ага.

Костя 17:13
І я сказав, що ти зробив дві відсилки. Друга була про те, що в Дедпулі є знову ж такі відсилки до інших, я так розумію, коміксів, якихось фільмів і всього

Коля 17:23
іншого.

Костя 17:24
Я, коротше, нещодавно передивився, не, сорі, не передивився, Я нещодавно подивився, здається, трьох годин, чи може трошки більше, чи трошки менше. Коротше, дуже довгий фільм, що називається «Вавилон», який зняв Дам'єн Шазел. Дам'єн Шазел, до речі, це той чувак, що знімав «Ла-Ла Ленд», наприклад. Також вийшло. «Вавилон» — це фільм, який розповідає про етап кіно, який відбувся на початку 20-го сторіччя. Коли кіно перестало бути німим і почали його знімати зі звуком. І про те, як зірки німого кіно, вони не можуть адаптуватися нової версії, нової ітерації кіно, і вони, знаєш, втрачають свою популярність. Дуже прикольно. І мені взагалі дуже подобається дивитись Коли хтось знімає кіно про свою любов до кіно. Дуже прикольний річ, що якщо не треба бути знавцем у кіно, щоб побачити, що Дам'єн Шазел зробив такий певний реверанс у бік Квентіна Тарантино. Тому що у Квентіна Тарантино, якщо, я не знаю, ти дивився чи ні, є фільм «Once upon a time in Hollywood».

Коля 18:31
Типу

Костя 18:32
однажды в Голлівуді російською. Я не знаю, як українською називався. Одного разу в Голлівуді, напевно. І одного разу в Голлівуді це теж Тарантіно зняв фільм про те, як він любить кіно, а Деміан Шазел теж зняв кіно про те, як він любить кіно. І в обох фільмах головні ролі грають Бред Пітт і Марго Роббі. Тобто там, звісно, в обох фільмах є ще інші ключові актори, але ці двоє грають в обох фільмах. І є якісь такі штуки, якщо ти, наприклад, ти знаєш, що я сам знімаю фото, щоправда на плівку, а Тарантіно і Шазел, вони обидва режисери, що відомі тим, що вони знімають виключно на плівку, всі своє кіно вони зняли на плівку. І ти розумієш, блін, це так прикольно, коли вони роблять якісь... Ти можеш прийти на цей вавілон, що, до речі, здається, в прокаті він провалився. Коли ти знімаєш кіно, що йде 3 години, 3 години 9 хвилин, то треба бути готовим до того, що народ не буде це дуже круто сприймати.

Коля 19:32
Так, і це ж, напевно, не якийсь там, типу, бойовик, або щось

Костя 19:36
таке, типу, знаєш,

Коля 19:37
як там, «Аватар», що таке, дуже класно, там, ну, типу, прийти і подивитись, там, видовищно. Це не епохальне кіно. Я розумію, що це зовсім інший, взагалі, формат, це зовсім інший жанр, це, може, навіть більше щось таке до «The Pivot House» на якесь.

Костя 19:55
Тому справді, це найбільш артхаусне, напевно, що саме в Голівуді можуть знімати, коли людина типу Шазела чи Тарантіно, вони настільки вже, хоча, звісно, їх в один рядок ставити не можна, але коли в них є обох вже репутація, і вони обидва можуть переконати продакшн ці компанії, дати їм гроші, щоб вони змогли взяти прямо зірок першого рівня, І зробити дуже дорогий фільм про те, що їм просто хочеться сказати світу, як вони сильно люблять кіно. І там є у Шазела відсилки до Тарантіно, до цього кіно. І це так прикольно, коли ти їх розумієш. Це дійсно додає просто дуже багато задоволення до фільмів. Тому про Дедпула я розумію, що ти кажеш.

Коля 20:34
Щоб ти розумів, наскільки я взагалі дивлюсь фільми, особливо там якусь загально визнану класику. «Годфатер» вперше подивився в 2019 році.

Костя 20:46
Чувак, я десь, типу, в 17-му. І я дивився тільки, здається, ні, перші два, там їх більше, здається, так, ніж

Коля 20:53
два. Я не пам'ятаю, два чи три, ну коротше, я теж. Це я коли жив між Одесою та Києвом, я часто їздив автобусом. Автолюксу. Там ось ці маленькі моніторчики, екранчики. І там багато різного кіно. Був час, щоб щось подивитись. І ось там я вперше подивився «Годфадер». Там я вперше подивився «Форрест Гамп». Богемська рапсодія, ну вона тільки вийшла, але реально там навіть ця «Зелена миля» я вперше подивився в 2019 році. Типу, я просто увімкнув і почав там всі такі фільми з клікбейтними назвами, що я знаю. Я навіть досі ні разу не дивився «Побіг із Шоушенка».

Костя 21:39
Ага, побіг з Шоушенку,

Коля 21:41
напевно. Побіг із Шоушенку. Ну коротше, тобто я знаю, що є якісь такі, ну прям культові там топ-10, топ-20, топ-30 фільмів, але я їх не дивився. Просто не доходили руки. Ну типу такого. Я ж кажу, мені якось, знаєш, ну знову-таки, з останнього, про те, що я дивився, про Боба Марлі вийшов фільм «Ван Лав». Так. Про життя Боба Марлі я ходив, дивився. Це голівудське

Костя 22:07
кіно?

Коля 22:08
Це просто кіно, я не знаю. Ну, кіно і кіно.

Костя 22:11
Я просто, знаєш, згадую наш епізод про серіали, і я там кажу про якийсь, типу, «Доктор Хаус», а ти кажеш там серіал «14 дошок на рівні еко». І всі такі, що? Що це взагалі таке? Який 14 дошок? Ну, тобто, ні, я зайшов, здається, за афішою, принаймні, дуже схоже на, дійсно, на голівудське кіно, а так взагалі хз. Ти згадав «Форрест Гамп». У мене «Форрест Гамп» одне з улюблених, взагалі, фільмів. Один з улюблених фільмів. Ну і тут взагалі я така людина. У мене, напевно, не дуже багато серед улюблених фільмів, що, знаєш, це буде якийсь там або артхаус, або просто щось не дуже відоме. Я дуже поверхнево сприймаю кіно. Я, насправді, трошки навіть заздрю тобі, що ти не дивився «Побіг з Шоушенку», тому що я теж не так давно, я років 10 його вперше назад подивився. Це прям... Знаєш, коли ти дивишся кіно, що очолює список топ-250 IMDb, і будь-який рейтинг ти заходиш, і зазвичай воно перше, прям найкраще кіно. Ти беш, блін, ну що ж це за кіно? У тебе, знаєш, планка очікувань, вона досить високо підіймається, і ти вже такий, зараз я подивлюсь, що там за кіно. Ну, трошки прискіпливо так. Я, принаймні, його оціную. І я подивився, такий, блін, я розумію, чому воно на першому місці. Воно просто дуже класне кіно. Ти дивишся і прям отримуєш задоволення. Ну, не тільки задоволення, але переживаєш купу емоцій. Це класно. Це просто по-справжньому класно. А «Форрест Гамп» я дивився декілька разів. Мені воно дуже подобається. Я окремі епізоди з нього можу інколи переглядати. Наприклад, є момент, коли він розповідає, як він в В'єтнамі служив. І я дуже люблю сцену, де на нього кричить «Сержант». Там питає його, яка його основна задача. І він каже «Робити все, що ви мені кажете, пане сержант». І йому цей сержант каже «Гамп, ти, напевно, геній». Тому що це абсолютно бездоганна відповідь. І розуміючи, що Гамп і людина з деякими особливостями розвитку, це дуже смішно, знаєш, що в армії він зійшов за генія. Але загалом, або там як про дощ, коли він розповідає, що в В'єтнамі в якийсь день почався дощ, і він там, я не пам'ятаю, скільки... Три місяці не припинявся взагалі. І там він йшов вниз, вгору, вбік. І типу з усіх боків йшов дощ. Я дуже люблю ці деякі епізоди. Але от якщо мене запитати, а про що це кіно Форрест Гамп? От про що воно? Я такий, та я хз. Ну я реально не знаю. Типу про що це кіно? У тебе є відповідь про що воно?

Коля 24:34
Я, коли його вперше подивився, в мене теж воно, ну, реакція була така, типу, і це культовий фільм, а про що він? І мої знайоми, що ж він сказав? А він каже, що це, типу, як аналог, знаєш, Достоєвського «Ідіот» і Роман Достоєвський, і це, типу, він такий самий, але, типу, на американський манер.

Костя 24:55
Ти знаєш, я ідіот, так вже вийшов, що читав, і в ідіоті, якби там головна фішка цієї книги, яка, до речі, мені подобається, в тому, що, типу, чувак, якого прозвали, а я не пам'ятаю, це хто? Князь Мишкін? Якийсь ідіот. Я не пам'ятаю, коротше, вибачте, я не знавець класики, я читав його один раз, і хто саме там був, я не пам'ятаю і цим ідіотам. Головна фішка там в тому, що у нього були... Дилеми етичні, внутрішні, на які дуже складно... Коли читаєш, ти розумієш, що можна під'їхати просто тому, що це дійсно важкі питання, на які у людини може не бути, а і, скоріш за все, не буде простих відповідей. А Форрест Гамп – це навпаки така історія, коли... Просто у нього максимально все просто. Типу, там якісь інші складні події, які для інших людей могли б ставити перед ними якісь складні питання, у нього немає цих питань, тому що він просто розумово не здатен їх осягнути як складні. І для нього це все просто. Типа, лейтенанта Дена відірвала ноги на полі бою, він просто схопив і біг з ним, поки не виніс, він не врятував його. І в нього немає, знаєш, дилеми, чи врятувати, чи не врятувати, чи врятувати себе. Він просто знає, що так треба і так робить. Це, напевно, дуже показово, що я не можу зрозуміти, про що це кіно. Ну, тобто, я можу, знаєш, поверхневу яку штуку сказати про те, що буває так, що розум, виявляється, не головне в людині. І якесь відчуття гідності, і просто честі, і любові, і дружби, воно важливіше за будь-який розум. Тому що люди розумніші за нього, І ті, що мали природній більший талант, вони виявилися гіршими людьми. Може, це про це. Але, ну, а може і ні.

Коля 26:37
А можна так, пофілософствувати, що людина сама собі ускладнює життя, і коли в тебе немає ось цього якогось додаткового навантаження, коли ти намагаєшся сам себе кудись закопати своїми роздумами, а просто людина, вона умовно не може так глибоко мислити, і вона просто робить те, що здається, що воно правильно, тому що... Так вона вважає. Якби люди так би теж робили, то їм б жилося б легше, вони б частіше робили якісь правильні речі. Тут можна в будь-яку сторону увести. Напевно, кожен бачить щось своє в цьому.

Костя 27:21
Тобто це така кіношна Мона Ліза. В тому її шедевральність, напевно, що кожен побачить те, що хоче побачити в цьому кіно. Ну окей.

Коля 27:30
Можливо,

Костя 27:31
можливо.

Коля 27:32
В мене «Форрест Гамп» — це взагалі не те кіно, яке б я подивився, бо

Костя 27:36
ще... Другий раз. Окей, а що?

Коля 27:38
Але в мене є такі фільми. От,

Костя 27:41
що це за

Коля 27:41
фільми? Напевно,

Костя 27:43
«One Love» про Боба Марлі.

Коля 27:44
Дуже довгий час в мене найулюбленішим кіно, був фільм «Jay and Silent Bob Strike Back». «Джей» і «Мовчазний Боб» завдають удару у відповідь.

Костя 27:58
Це перша частина з ними?

Коля 28:04
Тут важко сказати. Перше з ними – це не перше їх з'явлення в якомусь кіно. Тому що це просто Кевін Сміт зняв про них окреме кіно, де вони головні ролі. Бо до цього була і «Догма», Тусовщики супермаркету. В погоні за Емі. Багато різних фільмів було до цього, де вони просто з'являлись. Це з ними головний фільм. Після цього, здається, ще був... Два. Один точно був взагалі провальний, коли цей Джейсон М'юз, він був сильно під наркотою і там просто Боб ходившись, говорив, це Джей Мовчазний Боб у діалову деграссі. Він взагалі провальний і нещодавно вони зняли ще третю. Серію там, коротше, дуже схожа на першу, але вже вайб не той. Коротше, ось цей фільм я дивився, ну, щоб не збрехати, ну, разів сто, напевно. Тобто я не тільки вмію заспівати ту чудову пісню з матами, яка там співається, а я в якийсь момент знав всі діалоги в фільмі, і я б, тобто, міг з першої секунди фільму, навіть з титрів. З

Костя 29:17
титрів, напевно.

Коля 29:18
І там майже до останніх титрів просто без якихось там типу помилок. Зараз я можу згадати... Чувак, не майже до останніх,

Костя 29:26
не майже. Ти в будь-який момент можна було увімкнути будь-яку... І я би міг продовжити. І ти міг продовжити будь-яку фразу, я це пам'ятаю і підтверджую.

Коля 29:36
У мене було тут нещодавно зі знайомим щось, ми про цей фільм говорили, я йому казав, що я знаю всі діалоги, він каже, та ну не може бути. Я просто йому почав з перших секунд і почав йому просто розповідати. І просто розказую різними ролями, і навіть мій мозок це ще пам'ятає. Звісно, деякі фрази я вже забув, але тем не менше. Ну, я думаю, що можна буде додати посилання на цей фільм «Шоу Ноти». Обов'язково, звісно. Якщо хтось його ще не дивився, то обов'язково треба. Слухай, спочатку це був такий типу фільм.

Костя 30:11
У мене питання, давай про цей фільм, все ж ти, розкажи, чому, ну, типу, чим він тобі подобається. Тому що ти можеш, ну, типу, це фільм про двох чуваків, що курять траву, І тусується.

Коля 30:22
Так.

Костя 30:23
Щось ще там є? Ну, давай так. Це зовнішньо. Якщо ти верхній шар знімаєш цього кіно, це два чуваки, що постійно

Коля 30:30
курять

Костя 30:30
траву. Що в ньому класного? Розкажи.

Коля 30:33
Є люди, які в цьому бачили ті типу тіки. Ха-ха, зударі, ха-ха, прикольно. Так, так, так. Я в цьому бачив реально щось інше, бо крім того, що вони просто два обдовбані чуваки... В них є своє бачення світу. Вони не просто курять траву і тусуються там біля магазину, а у них є якийсь свій світогляд. Один закохався, і вони... Починали допомагати. Це веселе кіно про те, що навіть у таких людей є якесь своє бачення світу. І воно може бути просто прикольним. І тут, знаєш, додаткові персонажі. Ти подивишся фільм. Я не хочу, щоб з такої прикольної, простої комедії зробити з нього якесь артхаусне кіно зі своїм смислом. З якимось таким своїм глибоким. Ні. Типу, ти просто, коли дивишся фільм, бачиш оточення, ти розумієш, що вони не самі відбиті навіть в цьому фільмі. І все, що відбувається навколо, це просто прикольні ситуації. Ну і плюс Кевін Сміт ще в цей фільм затягнув багато різних акторів. Дуже класно прописав всі діалоги, історії. І він просто дивиться. На той час це я був... Підлітком. І мені він дуже подобався, тому що, знаєш, напевно це якийсь такий напівбунтарський дух, щось таке. І воно просто як люди, яких світ не сприймає, а вони такі веселі, класні, і в них все виходить. І вони йдуть проти системи. Ну, прикольно.

Костя 32:20
Якось

Коля 32:21
на той час воно йшло.

Костя 32:23
Так, мені дуже подобається в цьому кіно, що є цілі шари суспільства, які прийнято не помічати. І цей фільм, на мій погляд, ти абсолютно правильно сказав. Це про двох чуваків, що зазвичай кажуть, що це чуваки, що просто постійно курять траву і без мозку. А він, якби, показує, що це люди, у яких також є всі життєві проблеми, що є у інших людей. Він знімає цю завісу незрозумілості з тих людей. І це просто прикольно, тому що він смішний, він дуже милий. І якщо хтось його не бачив, то я раджу подивитися. Я не знаю, чи всі витримують, але, дублін, прикольне кіно. Чому тебе запитав, чим він тобі подобається? Тому що є... Ціла низка таких фільмів, що дещо схожі. Наприклад, я згадав про чорних в Америці, цей «Не погрожує Южному Централу, попиваючи сік у

Коля 33:14
себе на

Костя 33:14
районі», що теж не кожен може крізь нього проглянути, тому що там такий дуже «in your face» гумор, дуже такий, знаєш, агресивний, скажімо так. Але це настільки класна сатира і настільки круте, коли Боб і Марлон Уейнс, два

Коля 33:32
брати, що

Костя 33:34
грають головну роль, вони настільки круто і сміливо показують всі стереотипи про чорних людей, які є взагалі в Америці і в світі. І це так смішно і так класно, що на мій погляд треба мати великий талант, щоб не просто так вміти розповідати, а щоб ще переконати людей дати гроші на те, щоб таке зняти. Це велика пошана і низький поклон людям, що це зробили. І я ще згадав, до речі, бората. Пам'ятаєш бората?

Коля 34:00
Авжеж.

Костя 34:00
Блін, це...

Коля 34:02
Саша Барон Коен.

Костя 34:04
Барон Коен, так, це все вірно. Мені здається, що борат... В принципі, та сама історія. Я багато людей знаю, що коли їх питаєш про Бората, вони кажуть, що це якась повна фігня, і це якийсь ідіотізм, і вони там на третій хвилині вимкнули. А на мій погляд, ну я не буду казати, що це прям геніально, тому що геніально, мені здається, стало якимось таким попсовим словом, і тепер все можу назвати геніальним. Але це дуже класна сатира. Мені здається, що ти одразу бачиш, що це сатира. Не треба бути генієм, щоб розуміти, що у цього фільму також є декілька рівнів. Ти якийсь поверхневий, де ти можеш пореготати просто чувака, який показує жопу всім. І більш глибокий, де ти розумієш, що в американському суспільстві є великі проблеми, про які прийнято нічого не казати, про які ніхто не помічає, якийсь інституційний расизм. Соціальний, битовий расизм, якийсь сексизм, фемінізм, ну коротше, всі ізми, що можна тільки вигадати, що вони всі є, і що для того, щоб їх викрити і показати, не треба навіть особливо старатися. Ти просто існуєш, і ти вже це вскриваєш.

Коля 35:14
Взагалі, якщо згадувати Сашу Барона Коена, то якщо ти знаєш, хто це і що він робить, то ти зовсім по-іншому відносишся. Тому що це людина, яка робить собі такі стереотипні ролі і живе в них. Спочатку в нього був, може, щось я пропустив, але в нього точно був Алі Джи.

Костя 35:35
Перший, мені

Коля 35:35
здається, був Алі Джи. І, до речі, в цьому фільму Алі Джи ти згадував цього Мартіна Фрімена, який в Шерлокі знімався. Він ж також був коріш Алі Джи. Так от, в нього був Алі Джи, в нього був Борат, в нього був Бруно, в нього був диктатор.

Костя 35:51
Диктатор, адмірал, генерал якийсь там був якось.

Коля 35:55
Так, і він просто робить, він бере собі таку роль, і він, можна його вважати просто такий дурко, а можна вважати людиною, яка загальний образ, і він показує всі недоліки, на які ми просто не звертаємо увагу. Тобто він робить єдиний образ і спеціально він гіперболізує ось ці проблеми. Якщо б він так не зробив, ніхто б на це не звернув уваги. Він спеціально це просто визводить в такий абсурд. Для того, щоб люди подивились на це і такі, ну, як це взагалі можна. А він просто знаходить проблему в суспільстві. Просто те, що навколо відбувається. І робить з цього такою, ну, просто показує це в такому комічному типу вигляді.

Костя 36:43
Сто відсотково погоджуюсь. І тепер навіть без якихось зайвих слів можу сказати, що це геніальне кіно. І взагалі добре. Саша Барон Коен безумовне геній. Тобто йому вдається багато чого. Звісно, він з цього робить ще шоу і заробляє гроші. Але що в цьому поганому? Типу, реально чувак молодець. Якщо можна ще повернутися до питання, що вже ставив. Які ще кіно ти би окрім... Джей Мовчазний

Коля 37:13
Боб,

Костя 37:13
так? Мовчазний Боб, так. Страйкбек, який ще кіно ти передивляєшся або передивився.

Коля 37:20
Ти задав це питання, я почав думати, я розумію, що реально по цих фільмах можна бачити моє дорослішення і наскільки в мене мінявся внутрішній світ. Спочатку це був Джей Мовчазний Боб, потім це був фільм, напевно, «Бійцівський клуб», Ага,

Костя 37:41
так.

Коля 37:41
Суперкласика. Це, типу, знаєш, 15-20 років «Джей и Сайлент Боб», потім там 20, умовно 30, там це «Бійцівський клуб», якщо так. І 30+, це вже фільм, він називається «Філф», типу «Грязь», «Бруд», я не знаю. «Грязь», з Джеймс Макевоєм. Це фільм, який, от зараз він для мене ось той фільм, який я можу передивлятись. Він не простий. Він теж, знаєш, ось ці фільми, ну, напевно, крім бійцівського клубу, от «Філф» це теж такий один з тих фільмів, коли ти можеш його просто подивитися як якесь кумедний кінчик, а можеш подивитись і знайти проблему, біль головного героя. Хоча він дуже-дуже класно все це намагається якось обіграти, але біль, страждання, переживання, яке в нього всередині знаходиться, от вони просто з ним і проходять весь цей фільм. Тому от я дуже-дуже раджу подивитися з це кіно.

Костя 38:47
Слухай, ну якщо про фільми 20, 30 і 30, 40, то прослідковується певна послідовність, тому що в «Бійцівський клуб» це фільм про чувака, у якого шизофренія. «Філф», я не дивився його, але судячи, я тільки що додав собі його в «Вотчліст». Судячи з опису, це чувак, у якого біполярочка. Що по психічним розладах, чувак? Що це за... І тут ще дуже проста паралель. Чувак, якого ти називав, що грає головну роль в цьому

Коля 39:19
фільмі «Бруд». Він ще грав в іншому фільмі «Спліт».

Костя 39:21
Так, він грав спліт у чувака якогось, якого дуже відомий, так, випадок

Коля 39:26
шизофренії. Розщеплення, ні, в

Костя 39:30
нього було

Коля 39:31
розщеплення особистості.

Костя 39:33
А

Коля 39:33
мені

Костя 39:34
здається, що це один з видів шизофренії, здається.

Коля 39:37
Не знаю, я не знаю, але це, типу, за реальними подіями,

Костя 39:42
бо

Коля 39:43
була людина, я не пам'ятаю зараз, як її звуть, не хочу гуглити. Біллі Мілліган? Так, і там було багато в нього ось цих внутрішніх особистостей через те, що домашні насилля. Так, так, насилля

Костя 39:57
він пережив, так. Чи є щось з простих фільмів, що ти передивляєшся, бо передивився би? Ну, я зрозумію, що, в принципі, Джей Мовчазний Боб. Це якби не драматургія, це таке, скоріше, просте кіно, а таке, що ще щось є, що може

Коля 40:11
більш нещодавно. З того, щоб я міг ще порадити, от ми коли говорили про серіали, я згадував серіал «Міс Девіс», там грала така акторка Бетті Гілпін. І от я не пам'ятаю, що було першим. Я спочатку подивився з нею фільм «Хант», «Охота», а потім вже подивився з нею серіал. Або спочатку це був серіал, а потім я подивився ще з нею фільм. Але ось фільм дуже класний. Він дуже простий, як і серіал з нею. Те, що я описував, що це фільм рандом. От ти ніколи не знаєш, що буде через 5 хвилин. Знаєш, от я дуже не люблю, напевно, перенасичений вже такими історіями, колись всі ці кліше, що воно дуже зрозуміло, що буде далі, чим все закінчиться, що спочатку вони не можуть бути разом, а потім повернуться, коротше, якась така херня. От якщо ти хочеш щось дуже таке, що ти точно не вгадаєш, що буде наступні 5 хвилин, це можеш подивитись фільм «Хант». Хіба що, можливо, щось таке.

Костя 41:14
Прямо зараз показую тобі, всім, щоб доведеться просто повірити, що так надискають тиц, add to watchlist. Окей, окей. Тобто це щось, якщо мова про тебе, це буде про твої фільми, що ти любиш, це буде, скоріше, щось нестандартне і щось, типу, з несподіваним сюжетом.

Коля 41:33
Ну, от я, напевно, дуже не люблю щось. Тому я не люблю всі ці романтичні комедії, коли, ну, ти вже зрозуміє, ну, ти вже точно знаєш, що буде в кінці. Що все буде добре, а вже, ну, воно в житті не так, тому, коротше, чим більше рандома, тим для мене краще. Які ти фільми дивишся, які тобі подобаються, що ти можеш порадити? Може, щось є з такого, що мені прям точно зайде?

Костя 41:58
Чувак, у мене є така особливість. Мені важко, це досить смішно звучить, але, коротше, я не дуже легко дивлюсь нові фільми. Тобто мені важко себе переконати, що можна сісти і подивитися щось нове. Тому що часто кіно, воно доводить, що не варто було його дивитися. Ти знаєш, ти обираєш з описом, і воно наче прикольно. Я ще зазвичай сплачую гроші за нього, тобто я там якось, або на якомусь там Apple TV його покупую, або арендую. І потім, коли я починаю дивитись, я одразу розумію, що це часто розочарування. Я такий думаю, господи, я виділив на це вечір, який не завжди є. І, типу, сів дивитися. І це якесь гівно. Був нещодавно, виходив, здається, «knives out», типу, «ножі наголо», здається. Так він, якщо про нього є мова. Зараз я поки розповідаю, подивлюсь. І перша частина була досить непогана. Я коли подивився, думаю, блін, це реально прикольно. Тобто там, так, точно, це він з Деніелом Крейгом в головній ролі.

Коля 42:58
Перша

Костя 42:58
частина – це такий класичний детектив. Навіть не детектив. Ну, це детектив, але у нього, здається, якийсь саб-жанр є, типу під-жанр. Коли, типу, розслідування вбивства, і воно дуже класне, дуже камерне. І я такий думаю, о, який кайф. І вийшла друга частина, якщо я не помиляюсь, що друга частина вийшла. Яку просто неможливо дивитись. Про якийсь там христалевий купол, щось таке. Коротше, я просто купив її, подивився 10 хвилин, і це настільки погано, що я просто не зміг себе змусити дивитись далі. Може, треба було себе переконати і подивитись, все ж таки. Але я, блін, ненавиджу такі історії, коли певну планку задають, а потім не можуть не просто витримати, а просто... Падають обличчям прямо в багнюку. Це, блін, неприємно. З того, що я люблю... Так, ну... Є фільми, що дуже попса. Як я казав, я дуже глибоко зазвичай не копаю. Тому, вибачайте, у мене зазвичай буде щось... Дуже таке просте. Я собі записав фільм, який я дивлюсь теж з певною періодичністю. Це «Інтерстеллар». Щоправда, теж йде 3 години, здається. Але він мені дуже подобається. По-перше, я дуже поважаю акторку Джессіку Честейн. І там є сцена, яку... Це просто можна проводити дослідження, скільки разів людина може подивитись одне і те саме кіно і плакати кожен раз на одній тій самій сцені. Там є сцена, де з нею пов'язано багато інтернет-мемів. Коли вони, типу, літять на якусь планету, де, типу, одна хвилина – це, наприклад, три роки чи сім років на

Коля 44:46
планеті

Костя 44:46
Земля. І коли він повертається, провів, типу, годину на цій планеті, він повертається на свій космічний корабель, десь на орбіті, просто в космосі. Йому показують, скільки повідомлень його тінейджер-донька відправила йому в космос, поки він був там на цій планеті. Скільки років на Землі минуло. І він починає дивитися, а й там відеоповідомлення, і там його донька вже доросла. І як тільки він починає дивитися, він бачить, що вона вже доросла, він починає плакати. І я завжди плачу на я, просто як дитина. Я не можу навіть передати. Можна просто збирати сльози і відправляти в Африку, щоб поливати якісь землі. Тому що реально я просто не можу зупинитися. І, знаєш, це дуже передбачено, але я просто обажаю це дивитись, тому що це неймовірно просто. Що ще? Я вже казав про джентльменів, яких я передивляюсь, просто тому, що я їх люблю. І є ще там декілька картин, що... Охо-хо-хо-хо. Який я знавець. Витончений дуже. Я не кіно, дивлюся, дивлюся

Коля 45:49
картини. Давай тоді трішки згамню тобі історію, щоб не було, що ти такий класний джентльмен. Це типу джентльмен-шоу з Олегом Філімоновим. Так, звісно.

Костя 46:08
Так, я передивляюсь всі сезони. Комунальну квартиру, це ж теж вони були,

Коля 46:13
правильно? Так, Семен Маркович, це Олег Школьник.

Костя 46:18
Блін, чувак, до

Коля 46:19
речі,

Костя 46:20
ти згадав про них, вони ж всі з Одеси. Ти знаєш взагалі, що кіно, видумав, є така... Штука, що взагалі вважається, що кіно, кіноапарат придумали французи, брати Люм'єр. І це в принципі така штука, яку ніхто особливо не намагається спарювати. А є взагалі, я не знаю, що можна її назвати легендою, є історія, що є такий українець, був точніше, Йосип Тимченко, що народився десь у Харківській області. І Йосип Тимченко колись з дружиною переїхав в Одесу у спробі дістатися до порта, щоб з Одеси імігрувати в Сполучені Штати. Як це буває з чуваками, що зараз пробують переплисти Тису, коли їм хтось каже, де це треба зробити, їх кидають на гроші, і вони потім в якихось там телеграм-каналах з фотографіями. Так було з паном... Тимченко також, тому що гроші, що він заплатив якомусь чуваку за еміграцію в Сполучені Штати, щоб потрапити на якийсь корабель, їх скомуніздили ці гроші. І чувак залишився з дружиною в Одесі. Жити йому не було на що, тому що всі гроші вони віддали, щоб Сполучені Штати дістатися. І він почав щось там, кудись влаштувався працювати. А він мав хист інженера. Він про це влаштувався в Одеський університет. Кіно за два, блядь, роки до братів

Коля 48:10
Люм'єр.

Костя 48:11
Але це, розумієш, російська імперія, що в той час якби варилась в якомусь такому котлі власному і всім тупо було похер, що тут відбувається в російській імперії. І він не патентував свою знахідку. Я не знаю чому. Може тому, що це дика була така земля, які, блядь, патенти в російській імперії. Але в Одесі кіно показували чи на два, чи на рік, щось таке раніше, ніж брати Люм'єр показували у Франції. І це дуже прикольна історія, що, знаєш, у одеситів є таке «у нас». Можна сказати, оце відчуття, що все, що гідне, трапилось у нас. І ми дуже любимо знаходити підтвердження, тому що бабушка Сталлоне з Одеси, той з Одеси, цей з Одеси. І, якби, виявляється, що кіноапарат, в принципі, теж вигадали в Одесі. Так от, історія про кіно і Одесу. Але ні, «Джентльмени» не з Олегом Філімоновим, хоча в дитинстві я теж дивився.

Коля 49:07
Ти, до речі, згадував, що ти там дивишся фільми, купуєш їх на якихось сервісах. Я теж намагаюся і часто це роблю. Просто я от нещодавно десь дивився, якась там була. Чи то HD-рєзка, чи то там ще щось. Коротше, ще один з улюблених фільмів – це «Святі з бундока».

Костя 49:30
Господи, ти знов це

Коля 49:31
робиш. Ти що, це супер офігезне.

Костя 49:36
Це, принаймні, я чув, може навіть дивився.

Коля 49:39
Дуже крутий, там і перша частина, і, здається, друга частина офігезні. Так от, я якось нещодавно... Дивився «Святі з бундока», просто мені більше подобається не дивитись нові фільми, а передивлятись старі. Так от, і я на якомусь такому сайті дивився цей фільм, і там, знаєш, такі рекомендації. А ще, ну якщо ви подивилися «Святі з бундока», ще вам може сподобатись, і там, блять, руснявий фільм «Мокрі майки». Якась така херня. Я такий, блядь, ну, де між ними є взагалі хоч щось спільне? Ну, хоч щось, боже, це, ну, це, знаєш, вони навіть по жанрах, що то і то комедії, ну, це, ну, якби, ну, не

Костя 50:24
зовсім.

Коля 50:25
Ну, коротше, це просто, ну, це взагалі не можна, знаєш, ну, після такого, ну... Я вирішив, що більше ніколи не буду ніякі фільми дивитись.

Костя 50:34
Довіряти рекомендаціям. Я подивився ж там головні ролі Вільям Дефо. А він взагалі прикольний чувак. Він в якихось дивних фільмах грає. Ну, якби дивних, але в хорошому сенсі дивних. Тому теж додав собі Watchlist. І теж

Коля 50:48
ми додамо

Костя 50:49
це в шоу-ноти.

Коля 50:50
Це прям супер вподобайки. Ще нещодавно, так випадково згадав, що дивився теж, десь там нове якесь кіно вийшло. Я такий, о, а може передивити ще, я колись дивився фільм, це як там Resident Evil, обітіль зла, але я не

Костя 51:10
пам'ятаю. З Міллою Йовович.

Коля 51:12
Так, так, так. І я такий думаю, треба його подивитись. А потім згадую різні моменти, які там в фільмі були, і такий думаю, бля, я не хочу. Ну це реально страшне кіно, я не хочу його дивитись. А потім я починаю згадувати, що взагалі-то я на це кіно ходив в кінотеатр. Я такий, а коли ж це було такий хірак? 2002 рік. Мені 14. Я пішов, значить, в кінотеатр сам дивитись це кіно. І це, типу, нормально. Мене пропустили. Фільм там 18+, нормальний, він фільм жахів, тому що він реально такий з елементами якимись там страшними. Тобто я зараз, старий дід, не хочу дивитись це кіно, бо воно страшне. А тоді в 14 років. А чому б не подивитись в кінотеатрі цей фільм? Якось раніше, як мені здається, в нас оця культура перегляду фільмів, кінотеатрів, вона була не такою, тому що які там кінотеатри у нас були? В центрі це у нас був, що там, «Родіна», «Одеса», кінотеатр «Одеса», який зараз там заброшений продається.

Костя 52:19
А, ні,

Коля 52:19
«Одеса» не

Костя 52:20
маленький, це був кіно «Уточкіна», був маленький.

Коля 52:22
Уточкіна на Дерибасівській міському саду. Він був. І вже там в спальних районах були класні кінотеатри. А я в центрі міг ходити тільки в ось ці. І якось воно, знаєш, скільки б тобі не було років, на який би фільм ти не йшов, ну йди собі йшов. А це зараз не пускають. А реально? Так. Зараз була історія, що дівчинка з мамою йшла на якийсь фільм і її, здається, не пустили. Навіть з мамою? Це мені донька розповідала. Так. Ну, типу, що не пустили, не продали квиток, що вона за віком не проходить. А я такий, а 14 років, чому я потім, напевно, до 30 років спав зі світлом, тому що боявся, але це нормально. Фільм подивився.

Костя 53:12
Блін, чувак, якщо це був 2002 рік, це ж той самий фільм, де є сцена, де людину лазером розрізає.

Коля 53:20
Так,

Костя 53:20
так, це вона. На кубики такі, так?

Коля 53:23
А ти знаєш, як класно це дивитись на великому екрані.

Костя 53:26
Я знаю, як це класно дивитись на великому екрані. І у нас, знаєш, в якомусь сенсі терапевтичний подкаст. Тому що я тут завдяки тобі пригадую багато чого, що у мене було в житті. Короче, це...

Коля 53:39
Що ти вже забув.

Костя 53:40
Що я абсолютно точно забув. І зараз я тобі можу сказати, що оцей Resident Evil, це було перше кіно, яке я дивився в кінотеатрі. Тобто, якщо це було 14 років, я до того не був в кінотеатрі. Я дуже добре пам'ятаю, як ми з братом і його друзями ходили в той кінотеатр. І я вдавав, що для мене це не дивно. І що я, звісно, кожен день ходжу в кінотеатр. І може, я цього не пам'ятаю, у нас навіть попкорн, не то що з собою був, може ми його навіть купили. Я не впевнений. Але я пам'ятаю, що я в такому був захваті від того, що відбулося, для мене це була справжня велика подія. Тому фільм, звісно, лайно, наскільки я пам'ятаю. Але тоді, окей, може не лайно, я його не передивлявся з тих пір. Але для мене він дуже важливий. Дякую, що ти його загадав.

Коля 54:34
А це, я не пам'ятаю, в мене в якийсь момент почався ось цей сезон кінотеатрів, тому що, здається, в газеті «Теленеделя» там були такі, типу, як купони, і там, здається, типу, скидосик на 50% на квиток, щось таке було. І я от десь там 2001-2002 рік... Я от починав ходити в кінотеатр в Родіну і дивився, просто сам ходив, дивився ці фільми. Я не пам'ятаю, яке перше кіно було, яке я дивився, але я ходив на Resident Evil, я ходив на Планету Мавп, ходив на Кошки проти собак.

Костя 55:11
Ага, так, це приблизно той самий час.

Коля 55:15
Ще ходив, це був фільм «Знаки». Це з Мелом Гібсоном, коли, типу, «Знаки на полях». І я ходив ще з нашим однокласником Антоном. І ми ходили, скільки нам, там, по 14 років. Щоб ти розумів, ми сиділи, ми боялися, ми тримали один одного за руку. І так от просто притулилися один до одного. І, бля, ми боялися, але ж ми не могли піти, бо хотілося додивитись цей фільм. Фільм «Найта Ш'ямалана».

Костя 55:44
Блін, це дуже прикольно пов'язано все, тому що сьогоднішній наш, я маю на увазі розмова, тому що в «Знаках» грав також «Хоакін Фенікс», що грав у

Коля 55:53
«Джокері»,

Костя 55:54
про який ми на початку епізоду згадували. І «М.Н. Ш'ямалан», він також, якщо я не помиляюсь, був режисером фільма про Біллі Міллігана, якого розщеплення особистості. Тобто, бачиш, все у нас сьогодні пов'язано. І якщо ти вже згадав, і я потім згадав про те, що Resident Evil був першим кіно, на яким я пішов, Я насправді дуже люблю ходити в кіно. Я багато разів ходив один, і це окреме задоволення ходити одному просто тому, щоб подивитися фільм на великому екрані. Я знаю, що я, наприклад, відчував до того, як я вперше пішов один, я такий, ну як це, я піду один, всі якось разом ходять або з друзями, або якось там з другою половиною. Як це ж так, ходити одному, а коли спробував, з'ясувалося, що це дуже класно. Якщо хтось цього не робив, спробуйте.

Коля 56:46
Це, можливо, ще залежить від того, знаєш, є таке кіно, на яке ти йдеш просто, типу, толпою, і це фільм спеціальний, щоб разом подивитись. Ну, напевно, так хтось ходить, я не знаю. Я, якщо ходжу в кінотеатр з дітьми, то мені вже через 30 хвилин треба з кимось іди, там, в туалет вести, або там що. Хтось попкорн розсипав, мені треба новий купувати. А там ще хтось співати почав. Ну коротше, в мене теж, як я з Дедпулом зробив, просто пішов, подивився, тому що я хотів подивити сам цей фільм. Я знаю багато цих відсилок, багато знаю всю цю історію, подивився і насправді в цьому нічого такого.

Костя 57:28
Це не просто нічого такого, це дуже класно. І на цьому етапі, крім того, що ми, я так розумію, обидва радимо ходити в кіно одному чи одній, якщо вам таке може сподобатись і якщо є таке бажання, я також, як зазвичай, нагадаю про наш сайт «Годі базікати.ком». Про посилання на наш мастодон, де можна коментувати, нас фоловити, дізнаватись про нові епізоди, про наш телеграм-канал, на який теж посилання є на сайті, про нашу пошту подкаст «собачка.годібазікати.ком». І, до речі, я подумав, що ми, може, навіть заведемо «Блюскай», тому що там, здається, після того, як Трамп переміг на виборах і Ілон Маск тепер якусь там буде обіймати посаду в його уряді чи щось таке, там знову почався масовий вихід людей з Твіттеру і цього разу, здається, в «Блюскай» там набирає багато аккаунтів. Може, ми заведемо також «Блюскай». Поки що, я думаю, що...

Коля 58:39
Годі базікати.