Годі базікати

Розшифровано автоматично, тож можливі помилки.

Коля 0:11
Минулого разу ми говорили з тобою про Туніс, і от на вздогін тут надійшли новини. Значить, громадянина Туніса засуджено до страти за звинуваченням в образі президента Каїса Саїда. Це буквально от мені почали потрапляти туніські новини. Почали потрапляти, так? Так, десь. ІТАР-ТАСС передає. Така історія, що там не все настільки чудово. І президент на щось образився, що хтось в соцмережах написав, що він не дуже гарна людина. Так.

Костя 0:56
Слухай, реально, просто за щось таке ти не читав далі? Просто за пост в соцмережах? Чи там дійсно щось там? Ну, я розумію, що будь-яка образа президента не тягне на смертну кару, але просто цікаво, за що

Коля 1:10
могли. 56-річний чувак написав пост в соцмережах, і все, і за це, на Фейсбуці, здається, навіть написав, і за це от... Як сказали, що це посягательство на Держбезпеку через пост в Фейсбуці. Якщо не забудемо, додамо це посилання наші шоу-ноти. І все.

Костя 1:37
Але ту, ту, ту. Це, знаєш, сводка термінові

Коля 1:41
новини.

Костя 1:42
Його президент помилував. І його випустили вже, але дійсно його до цього... Це, знаєш, найбільші гойдалки в історії цієї людини. Його просто засудили за пост в Фейсбуці до смертної кари, а потім просто випустили. Не те, щоб добре, не будемо тебе страчувати, але ми тебе залишаємо у в'язниці до кінця твоєї життя, подумаєш на своє поведінко. Ні, просто випустили. Він такий, а добре.

Коля 2:12
Типу нічого і не було. Я думаю, що чувак просто видалився з соцмережі і взагалі перестав сплачувати за інтернет після такого.

Костя 2:20
Я

Коля 2:20
би більше в інтернеті не з'явився б ніколи.

Костя 2:24
Я дуже тебе розумію. І я думаю, що, знаєш, коли він в Фейсбуці натискав кнопку «видалити», там такий поп-ап вспливає, типу, ви точно впевнені? І він такий, да, я, от, знаєте, от я точно впевнений.

Коля 2:35
Я та сама людина, де там навколо впевненісті має бути моя фотографія. Коротше, так, це одна новина. І наступно, я прочитав, значить, це вже було в Вікіпедії, що 98% населення країни Араби або арабізовані бербери. Так от, сьогодні я хотів якраз поговорити з тобою про барбери і барбершопи.

Костя 3:01
Давай.

Коля 3:01
Значить, ти багато подорожуєш, і в тебе є якийсь, якась власне майстер, майстериня барбер, чи ти сам якось всю цю красиву наводишну

Костя 3:16
свою? Ні-ні, є майстер вдома. Але в мене були неодноразові ситуації, коли мені треба було шукати майстрів, і це прямо важко.

Коля 3:24
А скільки ти вже ходиш до свого майстра?

Костя 3:28
У мене змінився десь два роки тому майстер, але до цього був... Я б не міняв, коротше, в мене обставини змусили мене поміняти. Я шукав нового, і це було непросто. Я ходив там роки 4, напевно, 6-5, а потім поміняв на... Ну, тобто, він знає про мене більше, ніж будь-який Google, знаєш, що профайлінгом займається. Тому що просто, ну, якби, знаєш, коли ти з Барбером, то почуваєш, що можна розповідати все. І він знає про мене більше,

Коля 3:57
ніж. Я розумію. Взагалі, ось ці барбершопи, є такі чоловічі клуби, елітні такі, куди тільки потрапляють по якомусь запрошенню, там засідає еліта, вони курять дорогі цигари, грають в гольф, влаштовують оргії, вирішують питання всесвіту. Я теж. А є такі, знаєш, чоловічі клуби для бідних. Це, типу, барбершопи. Тобто там максимум можуть там віскі налити. Це завжди тільки заходиш. У мене було таке, типу, там, здається, десята ранку. Я заходжу, а в них це, типу, нова фішка. Типу, там, чай, каву, а може там, типу, щось віскаря бах. Хильнути щось. Десята ранку, ну камон. Вони дуже люблять говорити. Я навпаки, я собі обираю Барбера, який

Костя 4:49
просто мовчить.

Коля 5:03
Тобто, як в мене виглядає цей процес? Я приходжу, вітаюсь, сідаю, мовчу там хвилин сорок, встаю, сплачую, кажу до побачення і все. Так, і йду. Оце реально і тут важко якраз, що... Тут місцева довгий час була дівчина, я навіть коли записувався до неї, там типу, чи є вас майстер, якщо є, напишіть там ім'я. І я завжди писав просто, типу, «дєвушка». Я навіть не знав, як її звуть. Я ходив до неї щось, типу, півтора роки. Кожен місяць. Я реально не знав, як її звуть. І оце я в минулому місяці, коли ходив, записувався, мені прителефонували, кажуть, що вона вже не працює. Вона там десь пішла. Я такий, ну ладно. Ну коротше, зараз тепер знову когось шукати. Взагалі, оце, що тут дівчина, ну, я коли ще виїжджав з України, переїжджав, у нас там здебільшого були тільки чоловіки. Причому це, ну, не те, що, знаєш, це не те, що там, через те, що там чоловіки, ти можеш там розутися, ходити в драних шкарпетках, чухати яйця. Ну, впердіти, так. Ну, як зазвичай роблять хлопці, коли вони залишаються, типу, з такою чоловічою компанією. Так, так, так. Просто було незвично, ну, типу, там просто здебільшого у нас було багато просто чоловіки. А тут я коли приїхав, я оце почав записуватись, я записався. І, значить, я приходжу, а тут переважно барбери, типу, жінки. Причому, ну, знаєш, знову-таки, жінки – це не як у нас там якась перукарня Світлана, і там працює така величезна жінка. З начосом на голові. Щось таке. Тут типу такі молоді дівчата, вродливі. І я такий сідаю. Це коли вперше тільки прийшов тут в Ризі. І вона починає там щось, коротше, голити. А я відчуваю дуже сильний дискомфорт. А тут просто вона там щось таке робить, а потім, знаєш, там, типу, в кінці, там, вони, якийсь там, вони там, щось, втирають там якийсь в лоск чи щось. Олію якусь, знаєш. Занадто багато торкають моє обличчя інші жінки, знаєш. І я, оце, коли вперше, типу, я через таке пройшов, я йшов додому з якоюсь такою... Думкою, що, типу, а чи не зрадив я тільки що дружині? Ну, знаєш, бо це було якось дуже-дуже незвично. Це точно

Костя 7:52
нормально було, типу, да?

Коля 7:54
Так, так. Блін,

Костя 7:55
а ти

Коля 7:55
взагалі

Костя 7:55
ці дуже цікаву тему затронув, тому що, ну, от я за Одесою теж пам'ятаю, що взагалі, коли з'явились барбершопи, мені здається, що це була синонімічна така історія до... Чогось такого дуже маскулінного. Типу, ти приходиш, і там міг всередині стояти мотоцикл якийсь там. Типу, я ходив в перший барбершоп, куди я ходив, там в назві було слово «Ган». Типу, зброя, пістоли.

Коля 8:18
А, «Томі Ганшоп».

Костя 8:19
Я теж ходив. Я спеціально його не вимовляв назву, щоб… Але не страшно, якби,

Коля 8:25
нічого

Костя 8:26
страшного. І там якісь були штуки, типу, знаєш, якісь… Короче, там інтер'єр був максимально таким чоловічим, щоб, типу, такий простір для

Коля 8:37
чоловіків. І

Костя 8:37
там не було жодної жінки, взагалі, там ніхто з жінок не працював. І навіть там, здається, не дуже віталось, коли, наприклад, приходить жінка з сином. І, ти знаєш, щоб посидіти, почекати сина,

Коля 8:50
зазвичай

Костя 8:50
казали, ну, типу, давайте ви на вулиці десь почекаєте, погуляєте, а потім прийде до нас просто такий спейс для чоловіків. А потім... Потім поступово вони такі починали з того, а потім поступово вже, знаєш, і жінки ходять, потім я почав дивуватися, коли жінки починали працювати, я такий, щось тут не те. Тому що одна частина маскулінності, яка була, вона була про те, що ці чуваки, ці барбери, вони зазвичай через весь цей барбершоп розповідають один одному анекдоти, мені здається, це єдиний простір в світі, де анекдоти залишились. І вони зазвичай дуже якісь такі з матами, дуже пошлі і все таке. І вони, типу, і вони продовжують це робити, попри те, що, ну, принаймні в ті, куди я ходжу, попри те, що там працюють тепер дівчата. І у мене такий когнітивний дисонанс, що, типу, що відбувається, я не можу зрозуміти.

Коля 9:40
Ну, взагалі, вони ж цей феномен барбершопу, вони ж намагались якось імітувати ось ці там Америка, напевно, 30-ті якісь якраз ці гострі, як вони там, як ці козирькі, як вони. А це не англійська штука? Це серіал

Костя 9:59
цей пікі «Блайндерс»?

Коля 10:01
Ну от, ні, ну це ж якраз, напевно, знаєш, ну як мені здається, це коли був Сухой закон, як він там, бутлєгірство, Америка, знаєш, або з ось цих американських серіалів, де ось така барбершопна, це єдине місце, де різні клани мафії можуть, типу, поговорити, там ніколи не можна стріляти, і це таке, типу, місце завжди, де є там якесь перемир'я вони влаштовують, ну коротше, з цього щось, типу, почалося. Але це реально пішло з тих часів, коли у жінок не було певних прав, тобто всім керували чоловіки і дійсно туди жінок не допускали і так далі. Короче, сиджу я, значить, в такому барбершопі. І оця дівчина втирає мені щось там в бороду. І я такий сиджу і думаю, типу, ну, добре, ну от, а що це як незрада дружині, знаєш? От як мені на це реагувати? От що вона мені робить таке, що не можу я сам собі втерти? Або що дружина мені не може втерти? Ну, типу, добре, вона мене поголила, це нормально. До, я не можу там сам,

Костя 11:10
я

Коля 11:10
рукожоп, але що це, що ми не можемо з дружиною разом щось мені... В бороду втерти, знаєш. Просто ввечері на дивані. Так, і я такий сиджу і думаю, просто починаю нервувати, знаєш, захотілося схопити її за руку і сказати, так, а ну прибери свої руки від цього одруженого обличчя. Ну, типу, досить. Я сам все... Втру собі, щоб, ну, не треба мені ось цього-всього. Але я такий сиджу, мовчу, думаю, блядь, що ж це таке?

Костя 11:39
Коли це закінчиться? А вона таке, пане, ви взагалі сплачуєте за цю послу, це, типу, комплекс борода, там, чи щось там ближче, я не

Коля 11:48
знаю. А тут ж фішка ще така, що коли, ну, я завжди залишаю Чайові в барбершопі. Я думаю, блядь, мені ще за це треба і трошечки доплатити. Я такий, за що, знаєш? За що я даю чайові, що вона мене трогала? Ну як це? Мені здається,

Костя 12:07
взагалі що у жінок

Коля 12:09
простіше. Чувак, сімейний бюджет, сімейний бюджет, на що я витрачаю? На те, що ти

Костя 12:14
потрогала

Коля 12:14
жінка. Незнайома дівчина так потрогала моє обличчя.

Костя 12:18
Я

Коля 12:20
сплатив, побіг додому відразу обіймати дружину, я їй все розповів. Кажу, от тільки що таке відбулося, я не знаю, що це. Типу, короче, чи нормально, чи ні, але вона сказала просто, що я якийсь дурний хворий і мені треба лікуватися. Щось з моєю головою не те...

Костя 12:39
Я ж кажу, у жінок розумієш така історія, що жінки так суспільство наше працює, що вони ходять як правило. Ну я не кажу, що всі, але їм здається більш звична оця історія, коли ти ходиш до якогось косметолога. У мене, до речі, навіть у мене ніколи не було барбера жінки. Тільки чоловіки мені стригують. Але мені теж не комфортно, коли мені стригують бороду, і вони, знаєш, наближаються до обличчя, щоб там якось, типу,

Коля 13:04
якийсь

Костя 13:05
кут, бороди, щось. І мені теж, типу, хочеться, чувак, ну можна трошки? Ну, типу, далі. Ну, камон, у мене якийсь простір є навколо мене, і мені не комфортно, коли там, я не знаю, ближче метра, здається, це вже дуже обмежено якесь коло людей.

Коля 13:19
Це, типу,

Костя 13:20
діти, дружина, все. Більше нікому туди, ну, якби, не треба влізати. І я теж напрягаюся через це. Але жінки, мені здається, через те, що вони ходять у якихось косметологів, вони звикають до того, що це, в принципі, нормально. Ти за цим приходиш. Але мені, ну, якби все одно, вже багато років я не можу звикнути до цього.

Коля 13:40
Я більше до неї не повертався, до саме тієї барбершоперки, тому що я розумію... Барберині. Барберині, так. Коротше, тому що я розумію, що я настільки дивно себе поводив. Мені реально було там все, на обличчі було написано, що мені дуже незручно. Коротше, потім я ходив, там був якийсь чувак... Потім знову такий. Я насправді люблю, я ж кажу, я поки не знаходжу свою людину, яка просто нічого. Ніхто не намагається зі мною говорити про щось. Нормальний процес був мовчки і нормальний результат. Все. Оце єдине, що мене турбує. І одного разу я пішов, записався тут зовсім недалеко від дому. Там теж була дівчина. Я, значить, записався до неї, і вона така, ну спочатку, я прийшов, і вона така, ну треба спочатку помити бороду. Я такий, ну добре, знаєш, ну як завжди там з цим пульверизатором попшикали, і все, ну вона вже мокра. Вона така, ні, ось там, і там стоять ось ці раковини, де волосся зазвичай миють. І вона така, треба туди, ну я туди підійшов. І дивлюсь, що я стою там, а вона ще там стоїть, біля дзеркал.

Костя 14:54
Не збирається мити тобі бороду.

Коля 14:56
І вона така, ну, мий. Я такий, бля, як? А там ж спеціальна така форма, щоб туди голову класти. Я такий, бля, як я туди запхаю зі своєю бородою? Я такий, ну, ладно, я там щось, типу, увімкнув. Типу, помив і думаю, оце реально, це, знаєш, це, якщо оці дівчата-барберині і це, типу, зрада, то ця мене просто відшила. Така сам іди мийся, типу. Взагалі, я навіть тебе торкатися не хочу. Я такий, ну ладно, короче, після цього прийшов, ну... Я далі очікував, що вона мені дасть якусь там цю бритву і скаже, ну на, голись сам. А потім просто

Костя 15:35
виставить тебе рахунок.

Коля 15:38
Ну реально, ну добре, вона там хоча б мене трошки, ну трошки, вона там поголила, все нормально. Але я вважаю, що, а потім після цієї я йшов додому і такий, бля, ця мене реально тупо відшила.

Костя 15:51
Чувак,

Коля 15:52
я

Костя 15:52
думаю, що дівчата, які нас слухають, вони зараз такі, які вони маленькі, наївні, дурачки. Процедури, через які дівчата, я не знаю, чи це притаманно багатьом дівчатам, але вони роблять, наприклад, я в 30 свої сім, я не знаю, епіляція чи депіляція.

Коля 16:15
В чому різниця? Епіляція – це коли епілюють, а депіляція – це коли депілюють.

Костя 16:22
А, окей, все, тепер зрозуміло, дякую. Коротше, от вони роблять ту саму процедуру, і вони роблять зону бікіні, і ще, типу, розсувають, типу, сідниці, щоб їм там якісь волосся прибрали. І вони такі, господи, боже, їм і мої пташенята, їм обличчя, хочуть поголити, і їм щось некомфортно з цього. Такий, Ти подивись на них. Щось їм там не подобається. Я думаю, що їм зараз це дуже комедно. Але, ну, блін, у нас інші стандарти того, що можна

Коля 16:51
робити. Я така людина. Мені некомфортно. Я не знаю. Ну, от реально. Це і реально. Я ходжу в дуже рандомні місця, поки не знаходжу от просто... Ого. І розумієш мої очі на той момент. Він поголився, а потім починає мені шию масажувати. Я просто сиджу, в мене очі збільшуються, стають на півобличчя. Я такий, я хеппі енд не замовляв. Він мене теж більше після цього не бачив.

Костя 17:49
Блін, а я впевнений, що до нього хтось ходить саме через те, що він робить хайбасаж. А він такий, а що, не треба було? Ну, типу, він завжди думав, що барбершоп – це таке місце.

Коля 17:57
Насправді, він реально старався. Ну, тобто, я розумію, що вони всі працюють задля своєї аудиторії. І саме найнеприємніше було, це коли наступного разу записався в той самий барбершоп, але до іншого. І вийшло так, що я просто сидів... А він, сука, стояв поруч і дивиться такий на мене і думає, ох, ти ж, сука, я тобі навіть масаж робив, а ти до мене не повернувся. А я забув, що я через якийсь час, поки я в інших місцях побував, потім записався до якогось. І цей, знаєш, стоїть, дивиться на мене. Я думаю, бля, оце реально, знаєш, як там колишню зустріти просто. Хоча, блядь, я ж нічого такого не робив. Просто прийшов поголитися. Це його ініціатива починати мені масаж робити. Я ж навіть не просив такого.

Костя 18:49
Блін, а це знаєш, це ж така історія про оцей соціальний якийсь сором. Ну сором, здається, напевно, тільки соціальний буває. Взагалі це якесь соціальне, здається, почуття. Почуття, напевно. Що, наприклад, коли у тебе було таке, що коли в закладі якомусь хочеш залишити чайові, а немає готівки, а вони, типу, не беруть, наприклад, карткою.

Коля 19:10
І ти такий, типу, ну я

Костя 19:12
тоді не можу залишити вам чайові. І вони такі, та все

Коля 19:15
нормально. Ну, типу, no worries.

Костя 19:19
А я сижу в такій статі, такий... Який я херовий клієнт. Господи, я просто зіпсував їм день. У них вдома діти, якась там дружина або чоловік. Їм треба годувати родину, а я не залишив чайові. Тепер ним немає чим годувати. Або така от історія, коли мене була один раз в житті, і мені дуже не сподобалось. Я просто шукав, як саме тоді нового барбера, і мене постригла якась дівчина. Я ненавиджу, коли люди не вміють вчитувати якісь прості, на мій погляд, штуки. Я прийшов і сказав назву стрижки, називав якісь деталі, що мені треба як зробити. Я з адміністраторкою розмовляв. Я сказав, що я готовий заплатити за якогось. Знаєш, там часто є якісь категорії барберів,

Коля 20:06
звичайно.

Костя 20:07
Я сказав, дайте мені якось досвідом, я готовий заплатити, тому що я тоді вже якийсь час шукав і не міг нормального знайти. Мені дали дівчину, вона починає мене стригти, я їй питаю, давно ви працюєте в цій галузі? Вона така, ну, типу, сім місяців. Ну і вона, я нічого не можу сказати, вона дуже старалась, але в неї не дуже вийшло те, що треба було. І я наступного разу прийшов в той самий барбершоп і взяв іншого чувака, а вона працювала прямо поруч.

Коля 20:39
І

Костя 20:40
це були Чувак, і це що вона тобі не робила масаж?

Коля 21:04
Ти

Костя 21:04
уявляєш,

Коля 21:06
через що він пройшов в той момент. І через що я проходив. Я очікував, що в якийсь момент він підійде і вб'є мене. Переріжа горло. Це лезо.

Костя 21:19
От якщо казати про зради, які ти сьогодні зрадував, то це зрада, коли тобі чувак робив масаж навіть, хоча не повинен був бути. А ти наступного разу не просто не прийшов до нього, це ще показово, знаєш,

Коля 21:30
продемонстративно.

Костя 21:31
Показав

Коля 21:32
йому

Костя 21:32
до іншого просто, до колеги його. Ух, це жорстко.

Коля 21:36
А ще одного разу, це було в мене тільки... Один раз, коли знову-таки рандомне місце, я записався на якийсь час, і я такий, бляха, я не встигаю, мені треба швидко. Розумію, що автівкою довго, я беру самокат, їду туди самокатом, щоб просто встигнути. Приїжджаю, все, вчасно, встиг, класно. Я дуже не люблю, коли мене там чекають, знаєш. Я такий, приходжу, нове місце для мене. Зі мною там вітаються, все класно, все супер. І кажуть, ну, посидь трошки. Я сиджу 10-15 хвилин. Чувака немає. Я такий, ну, ладно. Потім забігає такий чувак, прям з вулиці такий. Зараз, зараз. О, все, ти приходь, сідай. Зараз руки помию. Буду тебе, типу, зараз буде процес. Я такий, бля, ну, якось я таке не люблю, знаєш. Тільки ото забіг. Думаю, ну, ладно. Він починає голити, і він порізав мене. О, так. Так, і це було тільки одного разу. Причому в живіт. Так. Розпоров і такий. Аппендіцит. Ні, ну, це просто був досвідчений лік. Кіпля, а ви не вирізати

Костя 22:48
аппендіцит? Ох, сорянда.

Коля 22:50
Коротше, і він порізав, дуже сильно вибачався туди-сюди. Знаєш, що я зробив? Я зробив дуже таку несподівану штуку для себе. Я йому залишив дуже багато чайових.

Костя 23:01
Тому що

Коля 23:01
тобі

Костя 23:02
стало незручно, що йому стало незручно?

Коля 23:04
Якби, ну, якщо з однієї сторони так, а з іншої сторони, я думаю, що йому залишив Чайові, що він потім згадував, що от був такий чувак, який багато залишив, і він більше до мене не приходить.

Костя 23:16
От

Коля 23:17
так. А потім я знову таки вийшов і думав, бля, який я єблан. Тобто чувак мене порізав і замість того, щоб влаштувати якийсь скандал, щоб йому напіхати, і безкоштовно ще із них стягнути гроші, я ще за це гроші... Ну, тобто, бля, що в моєму житті відбувається, за що я залишаю гроші? Типу, там, мене потрогала дівчина, о, на тобі гроші чайові. Мене чувак порізав лезом, на тобі гроші чайові. Інший зробив мені масаж в барбершопі, на тобі чайові. Я такий думаю, бля, знаєш, я сюди взагалі приходжу? Просто для якихось, знаєш, якихось нових емоцій. Або чекаю просто, що ще відбудеться в моєму житті, просто прийшовши в барбершоп.

Костя 24:03
Так, але мені здається, що це в цілому... Ти звучиш як гарний клієнт, тому що, знаєш, я просто терпіти не можу. Це одна з штук, з яких інколи я страждаю. Тому що я розмовляю з Барбером, мені абсолютно нормально з ним розмовляти. Він розповідає мені щось про своє життя, я можу щось про своє розповісти. Наближення, як я згадав, я не дуже це люблю. Я думаю, ну добре, окей, воно якось швидко мине, все, в принципі ок. Але потім, коли ще є якесь гімно поруч сидить, я просто терпіти це не можу. А ти звучиш як гарний клієнт. Ти, по-перше, мовчиш, а по-друге, потім ти в будь-якій ситуації залишаєш чайові. В будь-якій незрозумілій ситуації.

Коля 25:08
Насправді, людина працює, чому ні? Я туди приходжу, для мене це напівмедитація. Я просто сиджу, і в мене є 40 хвилин, щоб бути наодинці зі своїми думками. Це суперситуація, де можна просто мовчки подумати про щось своє. А не це розмовляти про погоду, політику, що в тебе в житті. Яка нахер різниця? Потім один Барбер помінявся на інший. Що тобі в нового питати, що там у нього в житті? Це ж нікому не цікаво. У

Костя 25:43
мене, до речі, була ситуація, коли я змінив Барбера через те, що я до нього пішов вже після Євромайдану. А він тут взагалі якийсь молодий був чувак. Він класно устрив мене, але... Він обронив якусь одну фразу, щось типу, ну ці, знаєш, ці майдануті. Я такий, а-а-а, окей. Я більше до нього просто не прийшов. Я не став влаштовувати там якісь скандали, я

Коля 26:09
просто не така

Костя 26:09
людина, але це все було достатньо для мене. У мене для тобі питання, якщо повернутися на початок, де ти жартував про те, знаєш, як вони пропонують якийсь напій, ти колись брав в них якісь колу чи щось,

Коля 26:22
каву? Ніколи, жодного разу. Ну реально, я туди не пити приходжу. Ну, типу, я туди приходжу, насправді, щоб... Ні, було таке, що, здається, якраз в тому... В тій барбершопні на Буніна, чи як вона там зараз зветься, Розе Люксембург. Так, ну, зараз Віра Строката була Буніна, до цього Розе Люксембург. Ось там, в цьому барбершопі. Було таке, що я прийшов і... Там якась накладка в них була, що треба було довго чекати. Вони такі, ну, типу, приходьте або там через 40 годин, годин, блядь, через 40 хвилин, або можете почекати. Я такий, ну, добре. Я сів чекати і щось, типу, одного разу каву взяв. І оце от просто такий, знаєш, виняток скоріше, ніж постійно приходить, давай віскаря бахну. Ну, типу, камон. Ну, не знаю.

Костя 27:14
Чувак, я саме тому і питаю, тому що у мене є враження, що якщо... Колись на їх питання, чи будете ви щось пити, я відповім. А так, може, будь ласка, віскі з колою? Знаєш, просто така повна тиша, всі зупинються. В сенсі, жива людина, що відповіла, що він щось буде, і вони такі, а у нас нічого немає.

Коля 27:35
Зазвичай в них є одна якась пляшка, яка там стоїть, знаєш, роками. Бо завжди є хтось, хто приходить там, і їм там якісь 50 грам нальють, що просто ротяку закрив. І все. Таке. Насправді... А ще в мене ж проблема з цими барбершопами теж пов'язана з ними. А це, ну, якщо все, що стосується бороди, це ще нормально. От з зачісками це от повна срака. Я скільки років... Оце в мене був просто період, що в мене було... Дуже довгий час в мене були дреди. Потім я, коли їх зрізав, знову відпустив волосся і намагався знайти якусь свою зачіску. І я і довгий час не міг їх знайти. Я в який барбершоп не приходив, вони всі вміють ось ці гострі ось ці козирьки зачіску 30-х, типу, виголені ось тут, типу, з боків. Тут якийсь там, так, ну... Ну, як у мене, типу. Розказую тобі, так. От ти саме такий зараз і сидиш. Просто всі роблять ось таку зачіску. Я приходжу, в мене довгое волосся. Я такий... Декілька разів в мене було, я такий приходжу, кажу, ну вигоди в різних місцях, кажу, що ви можете мені запропонувати? А тут ми виголимо, тут ось це зачішимо. Я такий, ні, ну мені треба, ви щось інше вмієте, крім ось цього. Ніхто реально нічого не вміг. Одного разу я психанув, кажу, або зробіть щось цікаве, тільки не ось це, що ви вмієте, або нахер просто 3 міліметри, просто все тоді знімайте і все. Ну, типу, в мене закінчились ідеї. А потім знайшовся чувак, який теж він мене зрозумів. Я йому кажу, я по-перше, дуже не люблю витрачати час на те, щоб хоча б розчисуватись, щоб якусь там укладку робити і таке інше. Просто мені треба, щоб був такий хаос, але він охайно виглядав. І чувак такий, типу, я зрозумів. І от довгий час він офігезно це робив. Тобто він робив так, як треба. Типу, я там... Голову помив, прокинувся, нічого не треба, вже зачіска готова. І вона класно виглядала, а потім він теж кудись перейшов. А я через те, що я не люблю спілкуватися з людьми, як би це дивно не звучало. Я не знав, ані як його звуть, ані де він зараз працює, ні його номер телефону, щоб спитати. Бо дуже рідко, коли працює барбером, а потім йде офіціантом, або я не знаю,

Костя 30:01
куди ще. Ну

Коля 30:02
так, вони нормально заробляють. І коротше, і я про те, що я би міг знову далі ходити до нього, але я не знаю, хто він, що він, де він. І все. І потім знову ходив до інших. Ніхто не зміг нічого нормального вигадати, щоб зробити суперзачіску. Пам'ятаю, був дуже кумедний ситуація. Я це в Києві вже тоді на той час жив. Це якраз був карантин. Тоді ось цей коронавірус, ото все. Я теж приходжу туди і кажу, мені треба Якусь зачіску. Кажу, я не люблю, в мене немає реально ось цих розчосок, щіток. Коротше, я кажу, я просто прокинувся, можу руками щось там злохматити волосся, я не люблю ось ці щітки, розчоски. І він такий добре. І він такий стоїть, намагається мене якось... Єдине, що він почув, що, типу, я не люблю розчоски. Як це вони, щітки?

Костя 30:56
Гребенці, блять, я хер. Буде

Коля 30:59
гребенці, похер, гребенці. І він єдине, що зрозумів, що я не люблю гребенці. І він не знав, як мене далі стригти, щоб цим не користуватись. Я дивлюсь в дзеркало і бачу, що він стоїть, мнеться, знаєш, як та собака, яка посрати хоче і ходить навколо дерева. Я так і кажу, та Боже, ти можеш мене розчосувати. Все нормально. Я просто про те, що

Костя 31:22
я

Коля 31:22
вдома цього не буду робити.

Костя 31:25
А він

Коля 31:25
боявся, він

Костя 31:26
захидів. Так.

Коля 31:29
І я такий, чувак, роби що хочеш. Просто я вдома. Мені треба така зачіска, щоб не було такого, що я треба прокинутись, правильно зачухати, якісь гелом помазати, щось ще зробити. Ні, просто я люблю, коли на голові хаос. А це залежить від людини. Ти можеш частіше це робити, але це така болюча штука насправді. Підплітати щонайменше години чотири займає. А то й більше. І це ще і боляче. І тому, знаєш, це така... Це не те, що ти кожен місяць хотів би робити. Я розумів, що в цьому світі немає іншої зачіски, яка було б максимально комфортно мені, ніж дреди. Тому через те, що всі в барбершопах звикли більше до якихось таких зачіска чоловіків Ось цих 30-х, Америка 30-х, то, напевно, не знаю. Це не моє. Хоча, ну, з бородою хоча б справляються.

Костя 32:44
Твоє. Я, короче, у мене, насправді, з тим барбером, що мене зараз, стриже, є такий жарт у нас постійний, якби один той самий, коли я приходжу до нього, сідаю в крісло. Він мене питає «Як зазвичай?» Я йому кажу «А дреди вже можна?» Він каже «Ні, що трошки не вистачає волосся». Я кажу «Ладно, якщо дреди не можна, давай тоді як зазвичай». Або я просто приходжу сюди, він каже «Може дреди?» Я кажу «А можна?» Він каже «Ну ні, ще ні». Я кажу «Ну тоді як зазвичай». Кожен раз я питаю про дреди. Короче, це наш такий жарт. І продовжуючи тему зачісок, я, здається, назвав Ніну Караванською, я назвав Вірою, вона не Віра, вона Ніна. І це теж, якщо не вимахуватись, що я знаю, хто це, я нічого не знав про Ніну Караванською до того, як вулицю Буніна в Одесі назвали на її честь. І мені здається, що це взагалі Буніна і Жуковського, що дві паралельно прямо в центрі Одеси,

Коля 33:41
дві

Костя 33:41
вулиці. Це один з прикладів дуже вдалого переименування вулиць, тому що Бунін і Жуковський, вони і без Одеси, і взагалі без жодного українського міста шикарно проживуть, і з їх історією буде все ок. А от, щоб не вимахуватися, я дивлюсь Вікіпедію зараз. Ніна Караванська, ну вона, якби, Буніна перейменували на вулиці Ніни Строкати. Це є дівоче прізвище. Вона потім одружилася на пані Караванському. Вони обидва народилися в Одесі. Вона якась вчена, мікробіологиня, що була дисиденткою проукраїнською, і учасницею, і хіба не засновницю Генцельської, як вона правильно вимовляється, Гельсінської групи. А здається, він Святослав, якщо я не помиляюсь, караванський. Він український журналіст, філософ, поет, щось таке. І вони обидва попали під репресії, вони якось змогли, я не знаю, там дуже добрих історій. Знаю, що вони змогли виїхати з Радянського Союзу, і вони обидва потім опинилися в Сполучених Штатах. Але, коротше, знаєш, про них я нічого не знав взагалі до того, як назвали вулиця. А це люди, що з Одеси, проукраїнські, це люди, що там в якомусь сенсі жертвували власним і ставили под дуже великий ризик власне життя і власну свободу заради проукраїнського руху. І мені здається, що таких людей, ім'ям таких людей треба назвати вулиці, а не там яких, знаєш. Європейська, як назвали, Екатерининську. Типу,

Коля 35:26
європейська.

Костя 35:27
Дякую. У нас просто не знайшлося гідної людини, щоб назвати вулицю. Просто європейська. Ну, ладно. Я думаю, що, може, згодом якось це змінять. Але це мені дуже подобається. Так, все. Повертаємося до Барбершопів. Або не повертаємося тут. Як завгодно.

Коля 35:45
Добре, я згадав про електросамокати, що я там їхав в барбершоп. Коротше, я тут, значить, реально дуже сильно користуюсь, як я вже розповідав, тут часто всі їздять на електросамокатах. Я вже себе... Піймав на думці, я йду, просто йду вулицею додому, і для того, щоб мені щось обійти, я спочатку, знаєш, типу, як перестроїтися машиною. Я просто, я пішки йду, просто. Я спочатку, типу, дивлюсь назад, чи не їде там хтось. Реально, якщо там вільно, то я тоді, типу, можу, знаєш, пересунутися ліворуч або праворуч. І я просто реально, ну, піймав себе на думці, що через те, що тут... Тут реально класні дороги. І тут дуже-дуже сильно, дуже часто користуються ось цими електросамокатами. І при чому їздять, ну... Не тільки ж різна школота, вони переважно їздять, але не тільки. Тут реально багато дорослих людей, і це як нормальний вид транспорту. У мене навіть підписка була на місячна підписка, там 120 хвилин, можна їздити протягом місяця. Нормально, умовно, на роботу з роботи, якщо пішки, не знаю, 15 хвилин, а самокатом, можна, не знаю. Якщо там взяти трафік, світлофори, то все інше, ну там за 5-7 хвилин може доїхати. Не знаю. Ну коротше, різні штуки бувають. І знову-таки, я так розумію, що це через нормальні дороги. Тому що коли в останньому, коли ще я був в Одесі, там настільки хуйові дороги, там їздити неможливо. Я оце намагався, здається, по вулиці Садові їхати. Там ось тут знаходиться, щоб ти з'їхав з тротуару. А ось тут, блядь, щоб ти заїхав. А там різниця, типу, метр. І ти маєш ось так зігзагами їхати. І там брущатка, вона стерчить. Я б там обмежував швидкість, типу, три кілометри на годину, напевно. Тому що там взагалі не можна їздити аж ніяк. У нас дороги, вони взагалі не для того. Там ходити важко, не те, щоб їздити

Костя 37:59
по них. Так. Тобто,

Коля 38:00
фактично,

Костя 38:00
ти все ж таки про Труханова сьогодні заговорив.

Коля 38:03
А, ну до нього ми ще дійдемо,

Костя 38:05
так. Фактично так виходить. Я, до речі, саме в Ризі вперше в житті побачив в 2019 році, ну от колись, знаєш, багато самокатів, і я такий, гіба, реально дорослі люди катаються. Мені це так сподобалось. І в мене є в блозі пост про Ригу, я, здається, це окремо там згадую, kos.fm/riga. Та можна подивитись, про що я кажу і про що я пишу. Я був під великим захватом. Мені здавалося, що в Одесі чи взагалі в Україні ніколи таке не з'явиться, тому що люди просто не можуть собі дозволити дорослі на самокатах кататися. Ви з'ясувалися, що я був неправий? І в нас невдовзі з'явилися теж самокати. Мені здається, що там наступного літа вже у нас вони теж були. І ті самі «Болт». Але дійсно, ну, блін, у нас набагато складніше. Щоправда, я так якийсь час мешкав десь 15 хвилин в центрі від роботи. І там були вулиці не з бруківкою. Я брав самокат і найчастіше доїжджав. Ну, тому що завжди запізнювався. Я брав самокат і підїжджав. І мені, в принципі, подобалось. Але я добре розумів, про що ти говориш. У нас немає жодної взагалі велоінфраструктури, яку можна було б використовувати так само для самокатів. А дорогами, ну, якби, не всі. Ну, що хочеться жити там... Не завжди покатаєшся. Плюс бруківка, всі ці дірки в дорогах і ці ями не вийде особливо.

Коля 39:37
Ну, а тут є і ці велодоріжки нормальні. І взагалі тут, наскільки я знаю, що за правилами, здається, з 14 років щось таке діти мають здавати на права, щоб їхати на велосипеді по

Костя 39:54
дорозі.

Коля 39:56
Тобто тут, якщо ти хочеш їхати на велосипеді по дорозі, ти маєш здати на права. І це здають

Костя 40:04
діти з 14 років. Мені здається,

Коля 40:05
що це непогана

Костя 40:06
ідея.

Коля 40:07
Так, так. Ну, зрозуміло, що не всі цього притримуються і так далі. Але так, насправді, тут, щоб їздити навіть велосипедом. Але, знаєш, ну, коротше, оце я йду, як завжди, додому і думаю, що я ось це намагаюся якось перестроїтись там праворуч, ліворуч і то все. І тут я помічаю, знаєш, є такий вид людей, коли з'явилися ці моноколеса, і їм вони дуже припали до душі. Я не знаю, наскільки це в Одесі зараз розповсюджено через наші дороги. Але ось ці люди, які на моноколесах постійно ганяють. От коротше, чувак на моноколесі, він в перчатках таких, знаєш, типу на півпальця таки.

Костя 40:54
Я

Коля 40:54
такий думаю, блядь, я такий думаю, сук, а що тобі треба, блядь? Ладно, ти байкер, ти там на якомусь, не знаю, Харли Девідсоні такий хірачиш по дорогах. А ти, сука, ти руками робиш нічого. Це ж не те, що спеціальні якісь захисні перчатки, як в байкерів, для того, щоб коли ти падаєш, щоб руки руками гальмувати. І так далі. Це просто звичайно. Він просто себе уявляє таким крутим. Я такий думаю, бля, що в тебе руки зітруться повітря? Типу, ти на такій швидкості їздиш? Ну, типу, не хіра.

Костя 41:29
Ні, ну може, якщо він там впаде, може вони якось допоможуть хоч трошки, я не знаю. Або...

Коля 41:35
Вони не виглядали як ті, що допоможуть, знаєш, це ледь не ці перчатки, які для зала взагалі, щоб цим штангою не натирати руки, знаєш.

Костя 41:45
Чувак, мені важко сказати стосовно Одеси про Моно Колеса, хоча мені здається, що люди є, що ними їздять. Але є відомий мужик, що катається на чопері, це такий байк зазвичай з високим кермом, байк, як в американській фільми, де руки

Коля 42:02
так

Костя 42:02
вгору треба тримати.

Коля 42:04
Золотий в нього колір, здається, ні?

Костя 42:07
Мені здається, що так. Тільки в нього він велосипед. Тобто

Коля 42:10
це чопер,

Костя 42:11
він дуже важкий, і він вдягається в такий, ну якщо це літо, то він буде в футболці. Якісь чорні з якимось там, типу, Led Zeppelin. Окуляри?

Коля 42:18
Окуляри обов'язково здається. Окуляри якісь рокерські. Щось мені здається, що навіть я його бачу. Шкіряний

Костя 42:24
жилет і перчатки обов'язково теж з обрізними пальцями, і теж на кістках ще дірки такі

Коля 42:29
будуть

Костя 42:30
стильні дуже. І він на цьому велосипеді под тротуаром так обереженько. Чопер

Коля 42:36
не

Костя 42:36
може він купити мотоцикл.

Коля 42:38
Буквально місяць тому мене підвозив, ну як мене підвозив, я викликав таксіболт і їхав чувак. Я спеціально собі занотував, щоб це потім розказати. Значить, це був «Фольксваген». І чувак за кермом був теж ось в цих перчатках. Я такий просто, я сиджу позаду, дивлюсь на нього і думаю, ну, напевно, він такий, вважає себе такий ніхера собі, такий, знаєш, гонщик. Гонщик, такий, спіді, блядь. Такий, зараз я тут, я такий дивлюсь просто, там він, типу, 50 їде, просто, бо більше

Костя 43:12
не

Коля 43:12
можна.

Костя 43:12
Тому

Коля 43:12
що

Костя 43:12
у вас дуже дорого привищувати швидкість, привищувати, не захочеться нікому.

Коля 43:19
І чувак такий гіда, знаєш, такий крутий. Я думаю, ну ти прям реально. Ну я не знаю. Може, насправді, може просто я до нього вирішив докопатись. Може в нього таке кермо, що він там мозолі вже, знаєш, понатирав, що треба йому там постійно повертати. І він просто захищає долоню. Можливо.

Костя 43:38
Ще не

Коля 43:38
розносив руль.

Костя 43:40
А, кермове.

Коля 43:42
Щось нове таке, тільки поставив. Але щось мені здається, що все ж таки там трошечки інша обставина. І він такий, буду такий крутий сидіти. Ну,

Костя 43:55
хер

Коля 43:55
не знаю. Це

Костя 43:56
знаєш, як чуваки... Це дуже схожа, мені здається, історія, коли ти хочеш належати до якоїсь тусовки, до якоїсь субкультури, але за якимись факторами не дуже виходить. От цього чувака, наприклад, у нього «Фольксваген», а не там, не знаю, якийсь «Нісан Скайлайн». Чи, мені здається, чуваки на «Нісанах Скайлайнах» теж не вдягають такі перчатки. Я навіть не знаю, що це на «Мустангах», треба їздити, щось таке, напевно. Ну, таких олдскульних. Або бувають чуваки з комплексію мене, але вони, знаєш, катаються на таких шосейних велосипедах З тонкими колесами. І вони вдягають таку форму, що обтягують дуже сильно. Вони такі пузо велика. Вони сідають на такий велосипед. І теж дивишся. Ну, чувак. Ну,

Коля 44:35
навіщо, реально.

Костя 44:39
Подивись, блядь, на себе. Тобі що обтягує тебе одяг? Що не обтягує? Ти все одно швидко не поїдеш нікуди. Можеш вдіти звичайний одяг. Нічого, різниці не буде жодної. Але їм дуже хочеться.

Коля 44:52
Ти прямо провокуєш мене. Я не можу не сказати, це дівчата зайвою вагою, які ходять в ласінах, які обтягують. Ладно, просто вони

Костя 45:08
існують. Є такий ефект. Про це тепер не можна, здається, казати, за сучасними правилами. Але через те, що в нас, мені здається, що можна. Дійсно, є такий ефект. І мені здається, що зараз це прям зворотна пропорційність є. Коротше, те, що в російської школі ми в математиці, обратна пропорційність не

Коля 45:29
вийшла.

Костя 45:32
Обратно пропорціоналінг, коли казали. Те, що, знаєш, струнки дівчата з гарними ногами. Вони такі, ну, я жирна, я не можу вдіти такі лосіни, бо вони обтягують. У мене целлюліт буде видно. Чи в них, блядь, жодного целлюліта взагалі немає. Ну, типу, вони десь його бачать, але я не можу розглядіти, навіть якщо захочу. А такі дівчата, що важить, типу, як я, вони такі, блядь, там мені похуй. Ну, типу, нормально,

Коля 45:56
класно. Я богиня.

Костя 45:59
Класно, реально. Треба вдягнути ще на шість розмірів менше, ніж потрібно. Ну, і заєбість буде. Ну, є такий феномен. Я не можу його пояснити так само, в принципі, як я не можу пояснити штучні губи. Ну, не штучні, а коли збільшують губи, знаєш, вони як два пельменя такі великі. Якщо ми вже закопуємо себе сьогодні.

Коля 46:24
Просто для тих людей, хто нас дослухує цей епізод і відпишеться назавжди, давай, ми зараз все виговоримо.

Костя 46:33
Хоча дивись, я зараз записав одну розумну думку, я її скажу і потім може через це. Є коротше такі... Британський був письменник Дуглас Адамс, що написав автостопом

Коля 46:45
«Галактику».

Костя 46:49
Я визнаю, я нічого з нього не читав, але читав одному зі своїх творів, чи десь, я не знаю, де він сформулював, він сформулював такі спостереження про те, як люди сприймають. Це було взагалі про технології, але мені здається, що це можна застосовувати не тільки про технології. Він казав, що, типу, Що всі технології, що вже існували, коли ми народилися, нам здаються природніми і такими, що мають бути. Знаєш, як зараз діти народжуються, як наші з тобою, і вони такі, ну да, айфони, а що може

Коля 47:21
бути

Костя 47:22
по-іншому. Все, що винаходять в період, коли нам приблизно від 15 до 35, Нам здається, що це захопливим, революційним і, можливо, ми навіть кар'єру з цього робимо. Знаєш, наприклад, у людей, що той самий айфон, вони пішли там вчитися розробляти для нього якісь застосунки, щось там, щось зробити і так далі. Більш-менш зрозуміло. А все, що винайшли після того, як нам виповнюється приблизно 35, нам здається, що це проти природного порядку речей. І мені здається, що ці губи, звичка збільшувати губи надприродньо, настільки сильно, вона з'явилася після моїх 35. Я не знаю, що це належить до технологій, але я реально не можу збагнути, на що це роблять. І до того не можу збагнути. Ну, я розумію, що, знаєш, хтось може купити той самий Volkswagen, що ти сказав, да? І такий, ну, це практична машина, наприклад.

Коля 48:19
Ну,

Костя 48:19
там у них теж є, наприклад, типу, Golf R, він швидкий буде. Але в цілому це такий синонім практичної машини. А хтось може купити купе якусь там БМВ, тому що вона врим-врим і ганяє. Окей, ну я розумію, що різним людям подобається різне. Але я ніколи не бачив чоловіка, який такий, мені подобаються збільшені величезні губи, як пельмені у дівчат. Типу,

Коля 48:43
ну,

Костя 48:44
і дівчат, які б казали про інших дівчат, що мені подобаються в неї величезні зроблені губи, я теж ніколи

Коля 48:49
не

Костя 48:50
бачив іншу. І я не можу збагнути на що це роблять і що це за історія, звідки це з'явилось і навіщо.

Коля 48:56
Саме прикольно. Дівчата не впевнені в собі. Вони вважають, це насправді дуже прикольна штука, що більше за всіх саме дівчата дуже критично відносяться до інших дівчат. Хоча всі це говорять, ми це робимо для чоловіків. Ну, зараз, здається, вони кажуть, що

Костя 49:15
для себе.

Коля 49:16
Ну, для себе, але, ну, знаєш, це просто так продається, як, типу, це, щоб бути більш привабливою, хоча насправді, ну, багатьом чоловікам тупо начхати, як там, що, де, ну, коротше, більшість того, що вони роблять. І вони це роблять, скоріше, для себе, щоб робити усю конкуренцію на бабському фронті, вибачайте. Але, ну, так воно є. Ну, чоловіки по-іншому до цього ставляться. Ну, реально. І вони зробили ось цю історію для себе. Вони самі у неї вірять. Вони самі з собою намагаються конкурувати. А в цьому цьому винні ми.

Костя 49:59
Я не знаю, чи формулюють вони так, що ми винні, але... А ну, чекай,

Коля 50:02
чекай.

Костя 50:03
Новина.

Коля 50:04
Hot News. Служби безпеки північно-корейського лідера Кім Чен Ина розгорнули масштабну та жорстоку кампанію проти жінок, які зробили пластичну операцію, включаючи збільшення грудей. Чиновники режиму назвали подібні процедури капіталістичною розбещеністю, яка, за їхніми словами, загрожує моральним цінностям суспільства. Де, блядь, Північна Корея і збільшення грудей? Ти взагалі міг подумати, що там щось таке може...

Костя 50:36
Я

Коля 50:36
не

Костя 50:36
міг.

Коля 50:38
Ти колись очікував, що фрази Північна Корея та там... Пластична операція збільшення грудей буде стояти в одному реченні.

Костя 50:47
Якщо чесно, то ні. І знаєш чому? Тому що я думав, що весь силикон, що в них теоретично може бути, він йде на ущільнювачі в якихось ракетах, що вони будують. І що є силикон, який можна ще в цицькі пхати, я реально не знав. Але так, щось хотів сказати, але забув.

Коля 51:06
Це справжня новина, і

Костя 51:07
вони

Коля 51:08
реально будуть боротися. Це реальна новина, і вони, теж посилання додамо, і вони будуть боротися, значить, з breast implants. Буде комісія, яка буде перевіряти, що це антисоціалістична

Костя 51:28
штука. Пам'ятаєш, як цього пельменя звуть, який там при владі зараз? Кім Чен Ин. Кім Чен Ин, коли після того, як його батько вмер, він прийшов до влади, він, здається, казнив, ну не особисто, але наказав, віддав наказ свого дядю, щось там за

Коля 51:46
спробу держперевороти,

Костя 51:48
чи

Коля 51:48
щось таке.

Костя 51:49
І там щось було, типу, він якось з артилерійською зброєю, тобто вони просто розстріляли, там якесь щось. Мені здається, що...

Коля 51:58
З гранатомета якогось там. Щось

Костя 52:00
таке. Там якась ібаніна була, як прям по північно-корейському. Мені здається, що цих жінок, якими вони будуть боротися з імплантами, вони так само будуть боротися. Просто якось з гранатомету буду розстрілювати. Ну, побороли. Побороли жінок, капіталістичні тварі, отримали своє... Я, знаєш, що хочу, що згадав, є така, знаєш, історія, я не знаю, чи ти бачив цей тренд чи ні, коли жінки пишуть, типу, чоловіки такі двокрапка, ми любимо натуральне, а потім, що, типу, чоловіки теж клюють на, при тому, що їх баби, у них там, типу, ботекс, хуйотекс і там все

Коля 52:35
таке.

Костя 52:36
Я думаю, це ж доволі очевидна історія. Те, що ми любимо природні, це не значить, що ми любимо, коли жінка недоглянута. Якщо вона пробує використовувати сучасну медицину, косметологію та якісь технології для того, щоб бути молодою якомога більше, Довше, точніше, ну добре, це круто, я особисто тільки за, але коли всі роблять з себе однакову цю пластикову версію жінок, які всі однаково виглядають цими підборіддями, цими величезними губами, тими натягнутою шкірою, ну ні, це ж різні речі, це окей, це точно ні. А

Коля 53:34
чувак

Костя 53:34
про,

Коля 53:35
і вибач,

Костя 53:36
поки не забув, в Південній Кореї, я коротше познайомився нещодавно з чуваком з Південної Кореї, що розповів мені цікаву штуку, у них розповсюджена історія, коли дівчатам, що закінчили, наприклад, школу або вступають в університет, Якщо в родині якісь гроші, часто дарують гроші на операцію. У азіатів, я так розумію, що у багатьох, у них одинарна повіка на очах. Повія. Може і повія одинарна, але здається, він все ж таки казав про цю повіку. Якщо подивитись на око, у нас складка є на цьому повіку, повіці.

Коля 54:18
Це російською вєко.

Костя 54:20
Вєко, так.

Коля 54:20
Якщо

Костя 54:21
неправильно це

Коля 54:21
виправте,

Костя 54:22
будь ласка, мене хтось, якщо я неправильно це кажу. А в них, коротше, вони роблять пластичну операцію, щоб у них вєко було, ця повіка була така, як у європейців, щоб була складочка така отут зверху, тому що у них її немає. Я такий, єбать, це просто найтупіша.

Коля 54:41
Це реально вирішує всі проблеми. Це

Костя 54:43
найтупіша витрата грошей у всесвіті. Вже, блядь, ріжуть шкіру над оком, щоб, блядь, якусь складочку зробити. Думаю, ёб твою мать. Ні, ну окей, якщо це воним хочеться, окей, але просто, блядь. Все,

Коля 55:02
все, все. Це реально дивно, знаєш, і ти такий приходиш на роботу, вони такі, ой, вибачайте, у вас немає складочки над оком, ми не можемо вас

Костя 55:11
взяти. Так, так воно і є, так воно і є. Ну або там, не знаю, в літак не пускають, ну щось таке, напевно.

Коля 55:16
Ну, коротше, значить, про самокати. Самокати – це круто, але, тем не менше, я не можу не згадати, в нас ще, крім самокатів, запустило тут мопеди. Ну, типу, такі, знаєш.

Костя 55:27
А, самокати, як сидіти можна на них?

Коля 55:30
Так, так, так. І в нас тут була дуже хірова новина, що... Дві дитини 10 та 11 років їхали у двох на одному такому, і їх нахер збив потяг. Вони проїжджали колію, і одна електричка була вже припаркована, стояла на зупинці, а інша проходила. І вони бачили, що ця стоїть зліва, а на праворуч не подивилися, їх нахер вбило. І тут прям така компанія. Цю фірму, яка ось всі ці мопеди... Заборона мене. Так, але у них там у всіх є, що ти навіть самокат не можеш взяти, якщо тобі не виповнилось там, здається, щось або 16, або 18 років. Але всі цим користуються. У мене діти насправді на них їздять, хоча їх менше. Але вони обережно цим користуються. Коротше, через те, що... Інколи хірово буває. Знаєш, коли у всіх є можливість цим користуватись. Ті діти, які не... Я не знаю наскільки. Які ще просто діти. Вони десь можуть завтикати. Тут помилка, знаєш, вона занадто

Костя 56:50
велика. Дуже багато коштує.

Коля 56:51
На

Костя 56:52
жаль. Так, на жаль.

Коля 56:53
Але, тем не менш, всі інші користуються самокатами, мопедами цими. Все, все, все, все супер. Я тут ще собі записав, коли мене діти нещодавно їздили в Україну, там, відвідати бабусів, дідусів. От, і назад вони повертались, вони... Це самокат. Я взяв. Так. І на мопедах. Коротше, назад вони повертались автобусами. Спочатку вони їхали автобусами Еколайнс до Польщі. А потім, коли була можливість взяти нормальний автобус, вони вже переїхали в Ригу нормальним європейським автобусом. І от буквально я зачитаю, що мені надіслав один з мільйони дітей, коли... Значить, фідбек, коли він знаходився в автобусі. Це буквально просто він пише одним списком. Туалет зручний, кава є, чай є, різні види, блютуз є, мультики є, зарядки тайпсі є, запаха ковбаси немає, запаха каналізації немає, буркочущої бабки немає. Так а

Костя 58:05
нащо в такому автобусі їхати взагалі, якщо там навіть запаха ковбаси немає.

Коля 58:09
Чувак, мене, знаєш, це настільки показує ось це, що дитина може відрізнити, що ось це типу, ну не те, щоб наша аудиторія, але це типу наш контингент людей, як він їздить, а це вже типу європейські автобуси, Так. Як у нас все це проходит. Бля, просто запаха ковбаси немає, і мене на цьому просто роз'єбало. Це смішно.

Костя 58:56
Ну чувак, просто всі знають, що Європа вона ж у вас маленька, як чайне блюдечко. І у вас там їхати скільки там? З одного боку Європи до іншого 40 хвилин. А у нас, розумієш, країна величезна. Тому, коли люди сідають в наш автобус, у них теж чисто, каналізація не тхне, ковбаси немає. Але поки вони доїжджають, народжуються вже діти, хтось вже йде в школу, когось вже зробили ковбасу. Тому якби виходить, як виходить. Тому що я реально вперше в житті збагнув, наскільки Україна велика. У 20-му році, здається, я з Одеси їхав в Словаччину автівкою. І я виїхав ввечері, умовно в п'ятницю, доїхав позно-позно ввечері, пізно-пізно-пізно. Поздно ввечері доїхав до Вінниці, заночував в Вінниці і думаю, ну блін. І мені здавалося, що це дуже класний план, тому що наступного дня я їхав в місто Кошице і думаю, ну з Вінниці вже, це вже центральна Україна, думаю, до Словаччини. Доволі близько. Блядь, я так заїбався їхати Україною. Вона настільки величезна. Ти просто з центральної України, з Вінниці, здавалось би, там вже

Коля 1:00:12
до західної

Костя 1:00:13
України не так далеко. Там просто я вранці прокинувся і цілий день я їхав до Закарпатської області, здається, не дуже класний перехід через кордон, називається «Убля». І до Ублі я просто цілий день їхав. І це просто з Вінниці. Якщо б я їхав на Луганську, як сподіваюся, одного дня ми всі зможемо кататись такими маршрутами. Це взагалі неможливо. У нас просто величезна країна. Тому автобуси теж зі спецефектами. Виправдав наші автобуси. Ніхуй, блядь, наші автобуси ображають. Понятно?

Коля 1:00:47
У вас класні автобуси. Ти просто,

Костя 1:00:51
коли купуєш квитки, там є такі чекбокси, типу «Буркочуща бабка». Треба зняти. Вони за

Коля 1:00:58
замовчуванням

Костя 1:00:58
їх ставлять, і ти просто знімаєш запах ковбаси. Ти прибираєш це все. У тебе тоді квиток дешевший, звісно, тому що це бонуси. І

Коля 1:01:07
все? Зрозуміло. Я просто звик, знаєш, вже до Європи. У нас навіть просто немає такого чекбоксу з запахом ковбаси. Тому я вже звик, що це... Ну ладно. І наостанок. Як ти можеш довести, що я не твій уявний друг? А що я насправді існую? Я бачив твоїх дітей. «Годі базікати».